Минулих вихідних у мене були гості – приїхала моя подруга, яка вже майже 5 років проживає в Франції. Звісно, принесла багато подарунків: дороге вино, нові парфуми та ще безліч цікавих дрібничок як для дому, так і для мене. Ми проговорили майже до ранку – ділились подіями з життя, згадували минуле та жартували. Вона скучила за домом, хоч і жити тут вже не хоче і повернеться до Франції, де вийшла заміж і народила доньку. Вона щаслива і я рада за неї.
Коли вона мені зателефонувала, що прийде у гості — я вирішила підготуватись як найкраще. Наготувала так, що аж столи вгинались і я не знала, як всі ці страви розмістити. Я приготувала страви, які сама люблю і ще декілька рецептів своїх коліжанок з роботи: декілька салатів, різноманітні закуски з баклажан, кабачків, сирну та м’ясну тарілку, тарталетки з жульєном, голубці з грибною підливкою, відбивні, пюре, борщик, спекла торт та ще різні дрібниці. У квартирі стояв неймовірний запах їжі, який наганяв апетит.
Коли Мирося прийшла у гості, то дуже здивувалась. Вона була рада, що зможе скуштувати багато домашнього і смачного, але їй було шкода мене і затраченого часу. А я справді цілий день стояла біля плити й витратила кругленьку суму на продукти. До вечора я вже була, як вижатий лимон – втомлена, знесилена та ніяка. Але, при цьому, задоволена, що все встигла.
І тут Мирося почала розповідати, що у них, у Франції, не прийнято так наготовлювати. Вони можуть замовити їжу в ресторані чи подати гостям закуски: холодні закуски, м’ясну та сирну тарілки, фрукти, смачне вино та десерт. І ніхто не витрачає весь вільний час на приготування. І це правильно – людина після готування втомлена і сил на розмови та відпочинок з друзями у неї вже нема. Та й гроші такий невеличкий стіл економить. Смачно, вишукано і зі смаком.
Я ж переконана, що гостей потрібно зустрічати з повним столом різноманітних страв та смаколиків – не можливо вгодити усім, тому потрібно дати вибір. Пустий стіл, для мене, ознака неповаги та скупості. Хіба можна поставити гостям декілька шматків сиру, ковбаси та цукерок? Цим неможливо втамувати голод.
І тут ми почали сперечатись, адже Мирося переконувала, що я застрягла в минулому і надто переймаюсь тим, що скажуть оточуючі. Вона впевнена, що, в першу чергу, варто потурбуватись про себе і свій комфорт. Гостей потрібно зустрічати привітно, але не витрачати тисячі на продукти та години на готування.
І тут я таки замислилась – а й справді? Я ж завжди відчуваю себе втомлено на будь-якій гостині, яка відбувається вдома, я ледь встигаю привести себе до порядку ще до того, як прийдуть гості – я як муха в окропі. А мала б так само насолоджуватись відпочинком. Може й справді я роблю щось не так?