Мені у спадок дістався невеличкий будиночок у Карпатах – чудове місце для відпочинку у будь-яку пору року. Там справді чисте повітря, кришталева вода у ріках та неймовірні краєвиди – ідеальне місце, щоб провести час з сім’єю та втекти від метушні міста. Ми зробили хороший ремонт у будинку, замінили всі комунікації, подбали про подвір’я та встановили мангал, альтанку та невеличкий басейн. В такому вигляді будиночок можна було б здавати в оренду туристам за хороші гроші. Та проблем з фінансами у нас не було і не хотілось, щоб чужі люди жили у нас, то ми вирішили хай краще дім пустує, а ми у будь-який момент можемо вирватись туди та відпочити.
Про наш затишний дім у горах дізнались наші родичі й почали, періодично, проситись пожити там. Спочатку ми не відмовляли – нам не шкода, тим паче родині. Там вже по декілька раз відпочили як родичі дружини, так і мої. І щоразу ті дзвінки ставали частішими. Вони ще й ображались, коли ми відмовляли, бо самі якраз планували туди їхати.
От якось ми й приїхали відпочити у будинок після того, як там побував мій двоюрідний брат зі сім’єю. І знаєте що нас чекало? Несправний бойлер, зламаний стіл і грязнючий мангал. Вони, навіть, не викинули сміття та не прибрали в альтанці, де гостились шашликом. Нам нічого не залишалось як самим все прибрати. На це у нас пішов цілий день і відповідно на відпочинок залишилась тільки неділя – ми вирвались тільки на вихідні. Але після цього ми вирішили вже не так часто дозволяти інших відпочивати у нас. За місяць зателефонував той брат, що не прибрав нічого після себе ще й зламав стіл і повідомив, що збирається до нашого дому на вихідних. Коли я відмовив і сказав, що взагалі-то він би мав і прибрати, і відкупити стіл та відремонтувати бойлер – почув шквал критики. Мовляв, мій дім, то чому він має щось купувати туди й взагалі я став зарозумілий та шкодую родичам своєї дачі.
Я не стримався й сказав все, що думаю про нього і повідомив, що більше ніколи не дозволю йому там відпочивати.
