Ми з дружиною живемо душа в душу. Але от її мама завжди була проти того, щоб ми були разом, оскільки звикла керувати життям єдиної доньки, та й чоловіка вона хотіла бачила біля неї більш перспективного, ніж я. Вона завжди шукає можливість нас посварити, виставляє мене якимсь посміховиськом перед Надією, та дорікає, що я мало заробляю для неї грошей. Мене вже дуже втомили всі ці скaндали та свaрки, а найгірше в цьому всьому те, що дружина слухає свою маму.
Я неодноразово казав, що мені, як чоловіку, не подобається, що теща намагається керувати погодою в нашому домі, але Надя лише сміялася на це і казала, що така у зятя доля – терпіти тещу. Вона вважає, що мама бажає нам тільки добра, адже хіба вона може бути поганою?
Якщо раніше я закривав очі на всі ті тещині витівки, то зараз її поведінка пройшла всі допустимі межі. Вона кожного дня телефонує мої дружині й жаліється, що то їй сумно, то щось болить. І через день просить Надю залишитись у неї на ніч, оскільки їй ніби то погано. Дружина, звичайно ж, не може відмовити своїй любі мамі, тому виходить так, що вона вдома майже не буває. Мені здається, що таким чином теща хоче віддалити від мене Надю, щоб ми посварилися і не були більше разом. Скажу Вам, що це в неї вдається, адже дружина останнім часом стала якась холодна до мене. Мені це образливо, бо я знаю, що теща видумує свої болячки.
Дізнався я про це випадково, мені про це розказала моя сусідка, яка працює фельдшером. У мене тоді виникла така злість від почутого, що я не зміг більше мовчати, тому ввечері про це розказав дружині. Надя ж мені не повірила, обізвала підлою й брехливою людиною й сказала, щоб я не смів таке говорити про її маму. Я залишився винен.
Дружина зі сльозами на очах пішла ночувати до своєї мами. Я всю ніч не спав, переживав і все думав, як уберегти сім’ю, адже втрачати Надю мені не хотілось. Виходу з даної ситуації я не бачив.
Вранці наступного дня Надя прийшла і приголомшила мене новиною: вона готова пробачити мені, якщо її мама переїде жити до нас, через те, що стан її здоров’я погіршується і їй потрібні турбота та догляд. Вона не хотіла тоді чути щось погане про її маму і мої заперечення не мали сенсу – вона так хоче.
Тепер я не знаю, як далі бути. Погодитись на переїзд тещі до нас? Та тоді вона доб’є наші відносини й ми розбіжимося з дружиною. Життя з нею – мені не витримати.
Але з іншої сторони, якщо я забороню дружині забрати до нас її маму – то власноруч зруйную те, що ще залишилось від нашого шлюбу. Мені не шкода того, щоб Надя допомагала їй, але нехай це буде за межами нашої квартири й так, щоб не впливало на наші з нею відносини.
Може спробувати поговорити з тещею? Та вона й розмовляти зі мною не схоче, бо у неї є одна звичка – постійно ігнорувати мене. Я не можу збагнути, як краще вчинити в цій ситуації…
