Минулого тижня був День народження в моєї тещі, Анни Павлівни, і з нагоди Ювілею зібралась уся родина. Теща замовила зал в одному з ресторанів – все підготували на найвищому рівні: смачна їжа, «жива» музика, дорогий алкоголь та багато рідних і друзів. Та ще на початку свята сталась неприємна ситуація – теща принизила мене при всіх. І все через мій подарунок.
Сім’я моєї дружини далеко не бідна – власний дім, власний бізнес, декілька авто та непоганий рахунок у банку. Я, хоч і достатньо заробляю, та точно не в таких масштабах. Та ні я, ні дружина не беремо грошей у батьків – ми самостійні та не хочемо від когось залежати. Ну і відповідно живемо на свої можливості – добре, але не так шикарно, як батьки моєї коханою. Відповідно й подарунки купуємо ті, на які нам вистачає грошей. Так і цього разу – на День народження тещі ми придбали нову мультиварку (дружина казала, що мама все лінується йти по магазинах і тому відкладає покупку).
Та на фоні всіх інших презентів наш подарунок виглядав бідненько – хтось дарував золоті прикраси, хтось путівки на відпочинок, тесть купив нове авто. А ми прийшли як бідні родичі. І все б нічого, якби теща не наголосила на цьому:
– Ох, старався зять мій. Певно хоче, щоб теща йому готувала. То натяк? Синочку, ти б хоч купив тоді щось дорожче, а не цю дешевизну. Нічого, тесть тебе навчить як гроші заробляти – наша донька має жити у достатку.
Я хотів піти геть та Катя перевела все жарт і мені довелось просидіти весь вечір у поганому настрої. Всі вже й забули за це, а мені було неприємно.
