«Хіба це та людина, яку я кохаю?»

Життя – мінлива річ. Сьогодні в тебе є наречений, а за годину він вже чужа людина, яку ти й не знаєш. До ресторану ти заходиш під руку з коханим, а виходиш сама і з великим розчаруванням в чоловіках. Якщо не у всіх, то в одному, Віталіку, точно.

Він вийшов за нею:

– Марина, ну що ти починаєш? Що ти як маленька. Взагалі, що трапилось? Ти знаєш цього офіціанта?

Дівчина зупинилась, повернулась і сказала:

– Я не хочу бути з тобою. Я не хочу нічого спільного мати з такою людиною, як ти.

Зупинила таксі, що проїжджало поряд і поїхала геть. Віталік стояв і просто дивився їй у слід – він не розумів, що ж зробив не так.

«Якась ненормальна. Через що вона розізлилась? Нічого – ще прийде миритись, а я вже не захочу!»

А що ж трапилось? Ніби й дрібниця. Вони не планували йти до ресторану – гуляли набережною, розмовляли, жартували. І от вирішили перекусити – довга прогулянка на свіжому повітрі дала про себе знати. Неподалік ресторан в який вони давно хотіли піти – тут і привід. Тим паче не раз чули хороші відгуки від друзів: смачна кухня, відмінне обслуговування і крутий інтер’єр.

Обрали гарний столик на двох коло вікна – гарний вид з вікна додає романтики вечору. Зробили замовлення: салати, стейки, десерт та каву. Посиділи на кругленьку суму, але це не була проблема для Віталіка – він добре заробляв.

І коли довелось оплачувати рахунок Віталік поклав купюру у 1000 гривень, не мав дрібніших. Офіціант, чемний та привітний хлопець —  недавно працює у закладі й дуже розгублено бігав від одного столика до іншого. Мабуть, тому і зі здачею наплутав – приніс на 200 гривень більше, ніж мав. І коли Марина хотіла йому це сказати – Віталік перебив її та сказав швидко збиратись.

Віталік поклав гроші до гаманця і залишив 20 гривень чайових. Марина не витримала:

– Але ж ти сам бачиш, що він дав забагато. Нам треба повернути зайве.

Віталік посміхнувся:

– Котику, ну що ти робиш проблему на рівному місці. Нічого страшного – ціни у закладі такі, що ми просто повернули собі своє. Явно якість страв не відповідає рахунку. А це для нього буде наукою – наступного разу буде більш уважним.

Ось тоді Марина і замислилась… Не вона вирішила, а серце підказало: вона просто подивилась на нареченого іншими очима.  Невже вона хоче бути з такою людиною все життя? Хіба вона хоче бачити коло себе хитрого та егоїстичного? Для чого їй це?

 

Оцініть статтю
Червоний камiнь
«Хіба це та людина, яку я кохаю?»
Червоний камiнь
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.