Хuтрість та 0бман – здатні ро3сварити найрідніших

У мене велика родина, чесно кажучи, я всіх і не знаю, лише найближчих, з якими перетинаємося у житті з тих чи інших причин. Як каже мій дідусь: «Більшу частину своїх родичів зустрічає або на похоронах, або на весіллях, але, на жаль, частіше перше».

У мого прадідуся є дві доньки: одна – це моя бабуся і друга – її сестра Орися. Народилися і зростали дівчата у селі, що розташоване за шістдесят кілометрів від обласного центру. Моя бабуся старша. Вона завжди мені казала: «Вчися, внучко, поки є можливість, бо я так хотіла до технікуму вступити, але не було коштів». Освіту має лише дев’ять класів. У свої сімнадцять років вийшла заміж за мого діда і так уже разом п’ятдесят років, але – це так, до слова, мова зараз не про них, а про таке бажане майно.

Життя так склалося, що дідусь мій із багатодітної сім’ї – їх було семеро, а він – найстарший. Тому з раннього віку звик заробляти на себе сам. Вони – переїхали після весілля у місто, тут винаймали житло і почали будувати власний дім. На це пішли роки, але дім є, ми зараз у ньому і мешкаємо. Бабин тато допомагав обом донькам однаково – все ділив порівно. Але тут у вже зрілому віці моя бабуся так розсварилися із рідною сестрою через земельну ділянку неподалік лісу та річки, яку прадідусь заповів моєму братові – він його перший правнук, його підтримка, гордість та опора. Коли тітка Орися дізналася про це, то одразу почала з’ясовувати стосунки зі своєю сестрою, чого це її онуку нічого не заповіли.

А як з’ясувалося уже пізніше, мій брат дуже любив прадіда і чи не що вихідних їздив до нього у гості та не з порожніми руками, а з гостинцями. Допомагав старому по господарстві. Обробляв город. А натомість онуки тітки Орисі у село приїжджали раз на п’ять і те, коли батьки змусили на свята показатись.

Сестри посварилися і довгий час не спілкувалися, як одного разу моя бабуся випадково зустріла свою першу сусідку із села і та розповіла її, що недавно в село приїжджала Орися вибирати свій пай. Бабуся перше вухам своїм не повірила. Кілька раз перепитала чи сусідка нічого не наплутала. Адже тато, наче не мав більше землі, окрім тої, що заповів Володі. Та у відповідь почула ствердну відповідь, що то точно була Орися, бо стояла у черзі позаду неї й вони довго балакали. У розмові розповіла, що цей пай вона отримувала, коли тато ще жив, хоч він був власником, та все ж відмовлявся від отримання коштів і завжди казав, що їй більше треба.

От і наче рідні сестри, дорослі, прожили не один десяток років, а все ж посварилися через шматок землі, ну й обман, бо тітка вирішила всіх обхитрити та отримати дві земельних ділянки. Сумно визнавати, але брехня і підлість – здатні розсварити найрідніших.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Хuтрість та 0бман – здатні ро3сварити найрідніших