У мене чудовий друг, на ім’я Віктор. Він понад 45 років працював лікарем однієї з найбільших ветеринарних лікарень міста. Вчора у нього був останній робочий день, – пора на заслужений відпочинок. Ця людина за всі роки врятувала безліч домашніх улюбленців, і просто тварин, які потребували допомоги. І я хочу, щоб ви дізналися про нього більше.
Ми з ним знайомі від самої школи, однак я пішов далі навчатися на програміста, а Віктор – на ветеринара. До слова, мені одразу після знайомства стала зрозуміла його особлива любов до братів наших менших, – ні одного пухнастого не мине на вулиці, все погладить та погодує (завжди носив з собою пакет корму). Тому такий вибір професії нікого не здивував.
Цей чоловік живу дуже скромно, адже всі свої збереження віддав на благодійність притулкам, а ще часто доводилося лікувати тварин своїм коштом. Чому спитаєте ви? – Бо вони були нікому не потрібні, – відмовлялися господарі, ті потрапляли на вулицю, а далі довгі дні голоду та холоду, поки їх не знаходив Віктор. Не менш рідкісна ситуація траплялася, коли потрібно було дорого вартісне лікування для домашнього чотирилапого, а для людей це було не в пріоритеті. Вони просто залишали нещасне у стінах лікарні, ніколи більше не повернувшись. Віктор завжди брав справу у свої руки. Купував лікарства, проводив з ними увесь день та ніч, а в результаті знаходив нову сім’ю, де тваринка знову почувала себе у теплі та затишку.
Нещодавно мій друг, разом ще з кількома ветеринарами міста, відкрили новий притулок, де знайшли свою домівку не лише котики та собачки, але й хом’ячки, морські свинки та навіть папуги, Так-так, і таке буває. Безвідповідальні люди просто не приглядають за ними і ті опиняються поза квартирами.
На жаль, здоров’я Віктора та поважний вік змусили його зупинитися та вийти на пенсію. Скільки ще б життів він зміг врятувати, якби були на це сили. Це зовсім не означає, що мій друг припинить допомагати, але практикувати медицину більше не зможе. Я б хотів, щоб у світі було трохи більше таких добрих та чуйних людей, які не забувають про тих, хто так нас потребує.
