Історія про те, як я їхав заробити грошей за кордон, та, мабуть, не судилося мені розжитися таким чином

Хочеться й мені повідати свою історію заробітку на чужині, вона, звісно, відрізняється від інших, але, скоріше всього, я не один такий.

Всі мої товариші й багато знайомих їздили працювати за кордон й непогано там заробляли. Я в той час вже довго сидів без роботи, грошей вдома не було, тож захотілось і мені поїхати та заробити статків. Забравши в жінки всі останні кошти, які були вдома, я купив квиток на автобус до аеропорту й забронював квиток на літак, оскільки мої товариші мені рекомендували саме летіти в Чехію, а не їхати на автобусі.

Дружина ж вдома залишилась сама, вона в мене теж ніде не працює, а доглядає за хворою матір’ю, яке вже три роки, як не встає з ліжка. Всі кошти з дому мені довелось забрати, сподіваючись на те, що рідні якось проживуть деякий час на пенсію матері, а потім вже я вишлю їм з першої зарплатні зароблені мною гроші.

Донька ж наша була заміжня й жила в іншому місті, фінансово нам допомогти змогли не мала, бо їй і самій важко було прогодувати двох маленьких дітей. Та й жили вони з чоловіком на орендованій квартирі. Тож діти ще від нас допомоги чекали, а не ми від них.

І от моя подорож почалася, поїхав я в аеропорт. Настрій у мене був хороший та й музика грала в дорозі гарна. Коли приїхав, то вийшов з автобуса, взяв свою валізу і пішов в середину, бо починалася реєстрація на мій рейс. Став я в чергу, шукаю в сумці свої документи – а їх немає, разом з усіма моїми грошима. Ось тут до мене вже дійшло, що їхати мені нікуди вже не потрібно – заробив вже. Моя сумка була прорізана ножем і найцінніше пропало.

Як мені вдалося повернутися додому спитаєте Ви? Попутками, мабуть, 10 машин змінив, але до свого міста доїхав. Мобільний телефон то в мене був, але подзвонити, щоб мене забрали, було нікому, тож довелось стояти на дорозі та зупиняти машини. Й дякувати Богу, що є ще добрі люди в нашій країні, які погодились допомогти просто так.

Коли добрався додому, жінка моя, звісно, була в шоці. Плакала й обнімала мене, казала, добре, що хоч живий та здоровий – ну це вона з перебільшеннями, як завжди. Та Ви знаєте, так і закінчилася моя історія заробітків на чужині, навіть не перетнувши кордон нашої країни. Знову їхати поки що не збираюсь, через те, що на квиток грошей ще не назбирав.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Історія про те, як я їхав заробити грошей за кордон, та, мабуть, не судилося мені розжитися таким чином