Двома словами – справа була взимку. Я спокійно йшов дорогою на роботу, а вона займала близько пів години. Ранок був прохолодним та дуже морозяним, тож я весь окутався у шарф та ледь розкривав очі. Мій шлях прокладався через невеликий парк та озеро, яке давно замерзло від низької температури. Людей навколо зовсім не було, ще б – 6 ранку! Як раптом я почув шум неподалік та жалібне скавуління.
Коли побачив, як пес породи лабрадор борсається у воді, і відразу кинувся йому на допомогу. Чесно кажучи, я навіть не розумів, що роблю в замерзлому озері, настільки все швидко відбулося. Ледь її витягнув, здається, ще б трохи і сам пішов би на дно. Добре, що я не боюся води, навіть якщо вона дуже холодна.
Лабрадори ж дуже активні тварини, здебільшого поводяться як справжнє торнадо, так зрештою цей і опинився у крижаній воді. Було видно, що цей собака домашній і скоріш за все просто загубився чи втік з дому. Я весь промок до нитки, – ні про яку роботу не могло бути й мови. Пощастило, що догадався залишити сумку на березі, де був мобільний телефон. Повідомив, що на роботу не прийду.
Забрав чотирилапого до себе та подав оголошення про знахідку. Не пройшло й години, як власник уже стояв на порозі мого дому. Чоловік ледь стримував сльози, дякував та все називав мене героєм. Я навіть не знав, як правильно себе поводити, було якось незручно…Хіба так не вчинив би кожен?