Кoханці мого чоловіка не давало спокою те, що його квартира залишилась мені.

Так вже вийшло, що ми разом з чоловіком Анатолієм розійшлись не просто так, а саме через його зраду. Не знаю, чим він керувався, адже ми дуже кохали один одного. Та як сам сказав “такі чоловічі інстинкти”. В цьому чоловік признався одразу і довго просив вибачення, яке я так і не змогла йому дати.

До слова, дітей у нас не було, чомусь не виходило і все. Та й ми звиклись з цією думкою і жили один для одного. Чесно кажучи, дуже хотіли діток, але всиновлювати боялись. З цим всім Анатолій поринув в роботу, а я в домашні справи, оскільки не працювала на прохання коханого.

Так йшли роки, ми були щасливі від свого життя, тому ця зрада була як грім серед ясного неба. Пам’ятаю це “пробач мені”, а пробачити не могла. Попросила піти його і залишити мене. Анатолій зробив все як просила, сподівався на примирення.

Але себе переступити я не могла. Вирішила, що не зможу більше на нього дивитись такими закоханими очима, тому попросила розлучення. Чоловік усе розумів – без проблем підписав усі документи, ще й залишив мені квартиру та машину. Мовляв, це за потрачені на нього роки. Це виглядало дуже доречно і дуже по-людськи. Нагадаю, саме по його проханню я не працювала і всю себе віддавала нашій сім’ї.

Я б сказала, що ми Анатолієм розійшлись хорошими друзями. І він, і я знали, що в разі чогось, можемо звернутись один до одного. Це не подобалось лише тій коханці Анатолія. Вона сподівалась, що він залишить мене з нічим і це все в майбутньому дістанеться їй.

Вона така дуже хитра. Мені здається, що в її планах було завагітніти та з мого, вже колишнього, нитки тягнути. Він же працює у престижній компанії та заробляє солідні гроші. Але Анатолій завжди прислухався до мене і довіряв моїй інтуїції. Так якось розповів, що ця жінка все випрошує у нього квартиру, тому я сказала все, що про неї думаю.

Через якісь там перевірки виявилось, що я все ж мала рацію і ця жінка з ним була лише через гроші.

А зараз у нас з Анатолієм різні сім’ї – я вийшла знову заміж, а він одружився. Та попри це, дружимо сім’ями й не звертаємо увагу на минуле.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Кoханці мого чоловіка не давало спокою те, що його квартира залишилась мені.