Коли хотів допомогти, а дарма – тітка була зла

У мене є тітка Галина, старша сестра мого батька, жінка з важким та прикрим характером – від неї відмовились майже всі родичі, адже не витримують її прирікань, повчань і постійного незадоволення. Мені було її шкода, тому я періодично заходив до неї у гості – приносив трохи смаколиків, перевіряв чи все у неї добре та й помагав по дому.


І от в один з таких приходів вона мені поскаржилась, що має невеличкий гараж і хоче його здавати. Все б нічого, але там багато непотрібних речей і вона сама не може їх вивести. Я подумав і кажу:
– То давайте я вам допоможу і вивезу весь непотріб.
– То було б дуже добре, Дмитрику. Так і гараж здам і копійка до пенсії буде. Як добре, що в мене ще є ти.


На тому і вирішили. Я пішов глянути, що ж в тому гаражі є такого – можливо знайду щось цікаво. як виявилось нічого цінного не було, гараж давно перетворився у склад непотребу: лопата з іржею, пусті коробки від техніки, якої вже й нема, побитий посуд, старі газети та одяг, який вже з’їла міль. І я вирішив все це вивести на смітник, хоча вибрав декілька дрібниць і приніс тітці на пам’ять.
Я замовив вантажівку, оплатив все і позбувся мотлоху. Тітка ніби й була задоволена. Наступного тижня, вона зателефонувала і запитала мене, коли ж я приїду у гості – їй треба зі мною поговорити.
І от, коли я приїхав до тітки з тортиком, фруктами та новою праскою – отримав добру порцію подяки.


– Дмитре, у гаражі було багато цінних речей – коли ти мені за них заплатиш? Я думала ти одразу привезеш гроші, чекала – ти ж мовчиш.
– Тітко, які цінні речі? Ти ж сама бачила, що там було купу старого і непотрібного мотлоху. Ти ж сказала, що тобі нічого не треба.
– Але ти міг здати папір як макулатуру? Де гроші? Давай мені хоч тисячу гривень, а то обдурив тітку і втік.


Сказати, що я був здивований, то не сказати нічого. І як мене не навчило те, що рідня не хоче мати з нею справу – тепер зрозуміло чому. Тобто я допоміг, витратив цілий день на те, щоб позбутись сміття та прибрати у гаражі, оплатив вантажівку, яку вивезла той непотріб і я ще й винен гроші?
Я вирішив – дам тітці грошей і більше не буду до не приходити й провідувати. Хай сидить сама. Ото рідна тітка. Як так можна?

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Коли хотів допомогти, а дарма – тітка була зла
Червоний камiнь
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.