Коли хотів допомогти, а дарма – тітка була зла

У мене є тітка Галина, старша сестра мого батька, жінка з важким та прикрим характером – від неї відмовились майже всі родичі, адже не витримують її прирікань, повчань і постійного незадоволення. Мені було її шкода, тому я періодично заходив до неї у гості – приносив трохи смаколиків, перевіряв чи все у неї добре та й помагав по дому.


І от в один з таких приходів вона мені поскаржилась, що має невеличкий гараж і хоче його здавати. Все б нічого, але там багато непотрібних речей і вона сама не може їх вивести. Я подумав і кажу:
– То давайте я вам допоможу і вивезу весь непотріб.
– То було б дуже добре, Дмитрику. Так і гараж здам і копійка до пенсії буде. Як добре, що в мене ще є ти.


На тому і вирішили. Я пішов глянути, що ж в тому гаражі є такого – можливо знайду щось цікаво. як виявилось нічого цінного не було, гараж давно перетворився у склад непотребу: лопата з іржею, пусті коробки від техніки, якої вже й нема, побитий посуд, старі газети та одяг, який вже з’їла міль. І я вирішив все це вивести на смітник, хоча вибрав декілька дрібниць і приніс тітці на пам’ять.
Я замовив вантажівку, оплатив все і позбувся мотлоху. Тітка ніби й була задоволена. Наступного тижня, вона зателефонувала і запитала мене, коли ж я приїду у гості – їй треба зі мною поговорити.
І от, коли я приїхав до тітки з тортиком, фруктами та новою праскою – отримав добру порцію подяки.


– Дмитре, у гаражі було багато цінних речей – коли ти мені за них заплатиш? Я думала ти одразу привезеш гроші, чекала – ти ж мовчиш.
– Тітко, які цінні речі? Ти ж сама бачила, що там було купу старого і непотрібного мотлоху. Ти ж сказала, що тобі нічого не треба.
– Але ти міг здати папір як макулатуру? Де гроші? Давай мені хоч тисячу гривень, а то обдурив тітку і втік.


Сказати, що я був здивований, то не сказати нічого. І як мене не навчило те, що рідня не хоче мати з нею справу – тепер зрозуміло чому. Тобто я допоміг, витратив цілий день на те, щоб позбутись сміття та прибрати у гаражі, оплатив вантажівку, яку вивезла той непотріб і я ще й винен гроші?
Я вирішив – дам тітці грошей і більше не буду до не приходити й провідувати. Хай сидить сама. Ото рідна тітка. Як так можна?

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Коли хотів допомогти, а дарма – тітка була зла