Ми з Тарасом одружені вже рік і це мій другий шлюб. За першого чоловіка Сашу я вийшла заміж по молодості й по дурості, тому через 2 роки ми з ним розішлись.
Хоч ми двоє й розуміли, що нам не по дорозі, але спокійного розлучення Саша мені не дав. Маніпулював і постійно вимагав щось. Так в кінцевому результаті ми взялись ділити квартиру, яку купили з подарованих грошей на весілля.
З’їжджати з неї мені дуже не хотілось – простора, красива і в самому центрі міста. Тому я думала над тим, як відкупитись від колишнього. Він же терміново хотів гроші. Так всіма можливими способами я зібрала суму рівну половину вартості квартири й віддала їх Саші.
Звісно, він підписав усі необхідні папери для відмови та пообіцяв зникнути з мого життя. Я була вільною, щасливою жінкою, яка насолоджувалась своїм новим життям. Так, мені довелось ще рік виплачувати борги, але за цей час я встигла познайомитись з Тарасом.
Наші стосунки розвивалися і ми вже планували жити разом. Але виникла проблема – ніхто з нас не хотів покидати своє гніздечко. Тарас вирішив уступити мені в цьому і жити на моїй території. Свою квартиру він здавав в оренду та допомагав мені з виплатою боргів. А через якийсь час вирішили розписатися та повноцінно стати сім’єю.
Цю новину почув і мій колишній. Саша чомусь завжди був впевнений, що без нього я щасливою не буду, тому тепер всіляко хотів зіпсувати мені життя.
Того вечора ми дивились фільм, як раптом хтось постукав. Я побігла подивитись хто там, але наступного я навіть не очікувала. Відкривши двері, побачила Сашу! Так, свого колишнього чоловіка!
Що він тут забув? – було в моїх думках. Але з порогу Саша все пояснив. – Я тепер тут буду жити, це ж наша квартира, маю повне право.
Мені здавалось, ніби я божевільна. Ще буквально рік тому він підписав усі папери, що відмовляється від квартири, а я взамін йому заплатила. То для чого тепер ця вистава?
Добре, що Тарас був поруч – він викликав поліцію, бо я зовсім розгубилась і вже нічого не розуміла. Чекати довелось не довго – вже за 10 хвилин прибула поліція і вивела колишнього з нашої квартири, пояснивши, що йому загрожуватиме, якщо продовжить нас діставати.
Хоч тоді він і пішов, але обіцяв, що це не кінець. Сподіваюсь, так Саша не вдало пожартував і зникне з нашого життя. Бо в іншому випадку я цього не терпітиму – напишу на нього заяву.
