Вже пів року Ірина не спілкується з мамою. Коли Іра була дитиною і її батьки р0злучалися, то тато залишив їй двокімнатну квартиру, але записав її на к0лишню дружину в силу віку доньки. Доки дівчинка виростала, жила у цій квартирі з мамою, коли одружилась – почала жити тут із чоловіком, а мама переїхала в орендоване житло. Всім було комфортно на таких умовах, доки в Іри з чоловіком не народилось троє дітей, і їм уп’ятьох стало тісн0 на досить невеликій території.
Чоловік запропонував продати квартиру, в якій вони зараз живуть, додати ще трохи грошей і купити більшу. Вже через тиждень квартира була виставлена на продаж на усіх можливих сайтах з оголошеннями, а також в агенціях нерухомості. Ще за місяць знайшлись покупці. Але як тільки справа торкнулась документів, мама Тетяна не захотіла переоформлювати квартиру. Молодій сім’ї стало вкрай не3ручн0 перед людьми за цю виставу, тому з цими покупцями довелось р0зпр0щатись.
Розмова з мамою була довгою і нелегk0ю. І врешті, донька з зятем переконали її погодитись на продаж задля комфортного життя своєї дитини й внуків.
Наступного разу покупців шукали довго – не менше чотирьох місяців. Але Тетяна за той час встигла знову передумати. Історія, вкрай схожа на попередню, трапилась знову. Іра з чоловіком були вже вкрай р0зчаровані. Бо мамині аргументи їх абсолютно не переконували. Тетяна не погоджувалась переписати квартиру на чyжиx людей, бо молода сім’я вторговані гроші витратить за місяць-другий, доки шукатиме для себе варіант житла, і доведеться все життя п0не8ірятись по чyжиx кутках. Або ж, як тільки діти куплять нову квартиру, вона стане їм не потрібна і залишиться без даху над головою до кінця своїх днів.
Ірину така поведінка дуже 0бразила, адже через ви6рики мами її власні діти змушені сtражgати та т1снитись утрьох в невеличкій кімнатці. Шкода, що бабуся, засл1плена своїми переконаннями, зовсім не дбає про добробут внуків.