Мене звати Світлана, і я хочу поділитися з Вами історією моєї найкращої подруги та сусідки Катерини. Її донька поїхала на заробітки вже рік тому, й з дня від’їзду немає жодної звісточки від неї. Матір її навіть не знає, чи жива вона.
Ліда, донька моєї подруги, заміжня ніколи не була, й коли вчилася в місті на перукаря то зустрічалася з одним хлопцем. Не знаю, що саме між ними сталося, та дівчина повернулася в село вже не сама, а з новонародженою дитиною на руках. Без чоловіка.
Тяжко й бідно жили мої сусідки, й суто жіночою компанією. Коли вже маленькій Соні виповнилося три рочки, то Ліда почала збиратися їхати за кордон на заробітки. Катерина, мати дівчини, все проти була й казала, що сни їй якісь погані сняться останнім часом. Все вмовляла дівчину не їхати. Але ту переконати в чомусь було не можливо.
Ліда зібрала речі й поїхала. Вдома залишила свою заплакану матір й доньку, яка теж не хотіла відпускати свою рідненьку, наче відчувала щось.
Моя подруга ж чекала від своєї доньки дзвінка по приїзду на місце, але так його й не дочекалася. Ліда не подзвонила ні наступного дня, ні через тиждень, ні через місяць… Вона безслідно зникла.
Бідна моя подруга Катя, вона вже два роки не спить по ночах і все шукає свою доньку. Куди ж тільки вона не зверталася, а толку не має. Як перетнула її Ліда кордон, так і все. Тепер всі молимо Бога про те, щоб вона вийшла на зв’язок.
