Любила скиглити, та перевчили

Батьки Оленки вже декілька років поспіль жили закордоном, там працювали. Вони виїхали колись всього на пару років, а залишилися вже на пів життя. Оленка росла з бабусею. Вона була пихатою та задавакою, тому друзів практично не мала.

Батьки забезпечували доньку з ніг до голови. Наймодніший одяг, найсучасніші телефони, дорогі прикраси, просто багато грошей. Після закінчення школи Олена вступила, точніше їй оплатили вже заздалегідь навчання в одному з найпрестижніших університетів країни. Великих знань дівчина не мала, зате гордині вистачало на десятьох. Вона зверхньо дивилася на однокурсників та глузувала з тих, хто годинами сидів над конспектами. Їй не доводилося цього робити, бо знала, що один дзвінок вирішить всю сесію.

Оленка надіялася та мріяла, що батьки заберуть її до себе. Проте цього не ставалося, бо мама з татом добре знали, що їхня доня фізично трудитися не буде – не звикла вона до такого, панської породи.

Коли ж Олена закінчила інститут, влаштувалася на роботу. Точніше, їй знову допомогли батьки. Ось тут вони вже вирішили, що їхня допомога завершується, нехай дівчина йде у відкрите плавання. Та хіба ручна пташка була привчена до вуличного життя? Оленка фиркала та лише брови супила:

– Яка нудна робота…Хіба можна на ці копійки вижити? Нещасна держава, погані люди, ненормальний графік, негодяща оплата. Форма одягу на роботі просто старомодна, начальник неук, співробітники зануди, що роками сидять в одному і тому ж офісі, бавлять дітей та щороку відпочивають на заїжджених курортах.

Все дівчину не влаштовувало. Вона довго нила, поки начальник одного разу не викликав її до себе в кабінет та наказав суворим тоном:

– Олено Євгенівна, або починайте працювати та вливайтеся в колектив. Або ви знаєте де вихід. Я не люблю та не сприймаю такого ставлення до роботи та людей загалом.

Тут Олена не на жарт налякалася, бо, хоч як не сварилася з батьками, вони навідріз відмовилися допомагати доньці. Взяла себе в руки та почала дивитися на життя по-іншому. Не скиглити ж постійно…

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Любила скиглити, та перевчили