– Як би ти, синку не старався, все одно Наталці буде недогода. Вона такої породи, такої масті, так би сказати. Її все життя батьки пилинки здували, тому тепер вона не може себе поводити по-іншому. Вирішувати лише тобі, чи залишатися з нею, чи розійтися та поставити крапку раз та назавжди, – повчала матір свого сина Андрія. Той недавно познайомився з дівчиною Наталею, проте за цей невеликий час вже встиг відчути владність, норовистість та впертість супутниці.
Мама все життя промучилася з батьком через його важкий характер, який трішки пом’якшав лише зараз, на старість. Не змогла наважитися колись на розлучення, бо думала, що нікому не потрібна з трьома дітьми. Хоча казала мама, що якби колись їй теперішні мізки, то життя точно склалося б по-іншому.
От Андрій маючи приклад з життя матері, не знав, як правильно йому поступити. Серце однозначно кричало, що варто перетерпіти, а потім змириться, але розум підказував логічно, що кидати від цієї пори себе під ноги не варто.
Батьки Наталки були неймовірно багатими. Коли Андрій вперше приїхав до її будинку, то навіть заходити соромився, бо ж сам жив у невеликій квартирі все життя. А коли таки наважився увійти, то хлопцеві на мить здалося, що він в музеї чи галереї: на стінах висіли розкішні великі картини, повсюди високі вази, дорогі люстри, хороший ремонт та шикарні меблі.
Батько Наталки відразу ж почав розпитувати хлопця, де той працює, як буде забезпечувати майбутню дружину, чи має власне житло, авто та безліч подібних запитань. Андрій аж почервонів, але незрозуміло, чи від сорому, чи від люті, що все сходиться лише до грошей.
От тепер Андрій сидить в матері, жаліється, що Наталка поставила умову, що ні про які стосунки навіть мови йти не може, поки він не придбає хоча б квартиру. А звідки хлопцеві взяти такі кошти, коли він працює на залізниці? Не всім же так щастить, як батьку Наталки.
Р0зходитися хлопець однозначно не бажав, але матір скрутно похитала головою та дала такий свій вирок:
– Повір мені, що ти її вже ніколи не зміниш. Вона народилася в достатку, купається в ньому, вимірює все грішми. А ти з простої родини. У кожного своє. Зараз вона жадає від тебе дорогих подарунків. Та ще й умову ставить, що весілля лише через покупку квартири. Думай, сину, добре, чи потрібно тобі мучитися все життя чи варто раз пересилити себе. Бо люди не змінюються, на жаль. Можуть одягати маски, прикидатися, але справжня сутність залишиться одною та на все.
