Ми з дружиною «збудували» щасливу і міцну сім’ю. Хоча я думав, що ніколи не одружусь.
Є ж люди одинаки по життю. І я думав, що такий. У стосунках мені було дуже важко. Я завжди відчував якийсь тягар на собі. Яка б хороша дівчина мені не траплялась. І я вже змирився з цією ситуацією, нічого собі не надумував і плив за течією.
Та пізніше я зустрів Ліду і зрозумів одразу, що з нею хочу одружитись. Мені було дуже спокійно та легко в цих стосунках. Ми були дуже щасливі та закохані. І такими залишаємось досі.
Ліда була ідеальною на мій погляд. Я ніколи не помічав в ній нічого такого, що мене дратувало. Окрім того, вона допомагала стати мені зовсім іншою людиною.
Я завжди був дуже нервовим і запальним, а вона вміла пригасити цю агресію, заспокоїти мене, навчити тверезо обдумувати ситуацію. Я дуже вдячний їй за це.
Одного разу я пішов зустрітись зі своїми однокласниками в бар поблизу. Це була суто парубоча вечірка. Тож ми прийшли без дружин. Хотіли обговорити усе, що нас турбувало, адже так давно не бачились.
Як тільки сіли за стіл, Коля і Максим одразу ж почали жалітись. Наче б то їх жінки такі-сякі, весь час їх дратують, занехаяли себе зовсім. Я мовчки здивовано це слухав. Не розумів, чому ж вони тоді одружились.
Коли розмова обірвалась, вони й мене почали допитувати. Що з моєю наче б то не так? Я й розговорився: розповів яка чудова в мене дружина, як вона мені підтримує, ще й красуня до того, ми разом на квартиру збираємо, ще трішки залишилось. І працює вона багато.
Мої хлопці роти пороззявляли. Вони такого зовсім не очікували, адже мали переконання, що всі неідеальні. Звісно ж як не допитувались, не міг я пригадати жодного факту, що мене дратував. Те, що вони називали мені радше подобалось в коханій.
За тиждень ми домовились зустрітись з дружинами. Замовили столик в ресторані і прийшли на вечерю. Все було дуже гарно та спокійно. Коли дівчата пішли у вбиральню, мої хлопці одразу ж почали пліткувати. Кажуть мені:
–Ми гадали, що твоя дружина неабияка БОГИНЯ з твого опису. А виявилось звичайнісінька собі дівчина. Аж дивно.
–Та і з ваших описів я думав, що ви одружені з гарпіями, а насправді дуже хороші, красиві дівчата. Можливо, проблема в тому, що ви хочете в них бачити, а не в тому, що є насправді.
Хлопці задумались і нічого не відповіли.
Та я справді їх не розумів. І таких чоловіків є безліч. Вони наче спеціально шукають, до чого можна придертись. Для когось певна риса є недоліком, а для когось скарбом. Ми всі різні, всі унікальні. Та треба бути терплячішими. Якщо людина тебе дратує, можливо, ти насправді її не кохаєш і тебе чекає щось інше. А я й досі переконаний, що моя дружина ідеальна. Для мене!