Коли я познайомилась з Оленою Володимирівною, то зрозуміла, що вона не стане для мене “свекрухою”, а буде справжньою мамою. Мій хлопець нас познайомив фактично відразу, як ми почали зустрічатись. Добра, розумна та щира жінка, яка ставилась до мене просто чудово. Олена Володимирівна підкорила моє серце раз і назавжди.
Прозустрічавшись із коханим два роки, ми вирішили одружитись. Перед весіллям ми обоє працювали закордоном, аби по приїзді купити собі квартиру, тому могли собі дозволити невеличке весілля.
Гостей було мінімум, а однією з найголовніших — моя нова мама. Всі її поради та настанови я виконувала безвідмовно, бо дуже хотіла їй догодити. Стави на стіл ми також обирали разом, і по весільну сукню я взяла її та свою маму, бо цих двох людей я дуже любила, та постійно прислухалась до їхніх слів.
Олена Володимирівна була чудовою людиною завжди, і коли нам не вистачало трохи грошей на ремонт, вона нам доклала, аби у нас все було так вдома, як ми хотіли.
Після новосілля, вона часто приносила нам додому різні смаколики, та предмети інтер’єру. Я відчула, що вона мені наче подруга, бо ми часто ходили разом на прогулянки, де час від часу вона платила за мене, і хоч я говорила, що можу за себе розрахуватись сама, вона постійно відмовлялась.
Про такі стосунки з мамою чоловіка я просто мріяла, а тут мої бажання збулись.
Олена Володимиріна жила неподалік нас, тому часто приходила до нас в гості. Ми ніколи не були проти, адже це наша мама, і ми завжди її чекали, але за якийсь час, приблизно рік-півтора, це почало дратувати. Рідко можна було прийти додому, і посидіти вдвох, дивлячись телевізор, бо мама вже чекала на нас під під’їздом. Перший час ми мовчали, але згодом терпець урвався.
Тоді мій чоловік сказав, що хоче поговорити з мамою, та сказати їй, аби вона стала приходити трошки рідше, бо ми хочемо побути вдвох, та й відпочити після роботи.
Таке прохання вона зустріла багнетами. Олена Володимирівна тоді була в нас вдома, коли чоловік це сказав їй. Мама відразу взулась, взяла сумку та вийшла з дому, зі словами: “Я все зрозуміла!”.
Близько тижня вона не приходила до нас, а потім одного вечора дзвінок у двері задзвенів, і до квартири зайшла Олена Володимирівна. В руках вона тримала два листки А4, які відразу “вручила” моєму чоловікові зі словами: “Даю вам місяць на розрахунок”.
Коли ми розгорнули ті листки, то побачили дати та суми, які ми їй винні. “ 27.09.2020 — Ремонт квартири — 45 000; 01.09.2020 — прогулянка в парку — 100 гривень” і таких пунктів близько ста п’ятдесяти.
Моєму здивуванню просто не було меж. Тобто вона все це записувала в якийсь блокнот, аби потім, коли прийде час, виставити нам рахунок за все? Тепер я розумію, чому про стосунки невістки та свекрухи розповідають такі неприємні історії…