Мій брат — хороший хлопець, не враховуючи того, що він не розуміє чоловіків, які обирають одружитись із дівчиною, у якої вже є діти. Таких брат називає “камазами з причепом”. Через такі його слова від нього пішла дівчина, яку він любив понад усе

Вже близько трьох місяців мій брат дуже страждає через те, що його кохана дівчина пішла нього. Знайомі вони були понад 7 років, та весь час були лише друзями. Але, як то кажуть, найміцніша любов у тих, хто раніше лише товаришував із коханими, бо так вони знають одне одного краще, ніж самих себе.

Так і було в мого брата Степана та Ірини. Вона дівчина була завжди чудовою, тому я постійно натякала братові на те, щоб звернув увагу на таку красуню та розумницю. До моїх слів Степан вирішив прислухатись лише через 7 років. Тоді у них зав’язались стосунки.

Насправді хоч я й старша сестра, та мені не вдавалось не заздрити їхнім відносинам. Ті двоє були наче метелики — вони вільно летіли, не покидаючи одне одного з поля зору. Мені лишалось лише мріяти про те, щоб у них все склалось чудово.

Згодом вони почали думати про весілля, планувати спільне майбутнє, придумувати імена дітям. Ми з мамою не могли намилуватись тим двом. Наші стосунки з Іринкою були хорошими, вона часто приходила до мене в гості, і ми пили чай та розмовляли про все на світі. Вона стала мені наче сестрою, але одного дня все змінилось.

До мене прийшла Ірина. В її очах я бачила стурбованість. Дівчина попросила поради в мене, адже не знала, що робити. “Я сумніваюсь, що хочу виходити заміж за твого брата та будувати з ним якісь стосунки далі…” – сказала мені дівчина, потупивши очі в підлогу.

– Може щось трапилось? Ти його розлюбила чи зустріла когось іншого? – у голову приходило тільки таке, оскільки часто у нашому житті з’являються “колишні”, які псують все “теперішнє”, нагадуючи про себе. І зі мною таке траплялось, я не виключення.

– Ні, не знайшла. – Заперечила вона. – Твій брат дуже розчарував мене… Ми були на дні народженні мого вітчима. Весь вечір Степан сидів дивно усміхнений, а ввечері, коли ми вже пішли, сказав, що не розуміє “таких”, як мій вітчим. “Кому потрібний камазик із причепом? Хто взагалі любить чужих дітей? Та і навіщо та “баба”, якщо в неї вже є діти від іншого?”

Ірина заплакала, а я навіть не знала, що відповісти. Брат був абсолютно неправий. Невже так можна? Ми з ним сотню разів розмовляли про це, і я пояснювала йому, що прийняти жінку з дітьми — це нормально, бо хто його знає, що може трапитись у житті?

Тоді Іринка пішла додому, а вже наступного вечора Степан прийшов злий та розчарований. Його різкі та нервові рухи дали мені зрозуміти, що його дівчина пішла від нього.

Пройшло три місяці, і він досі не оговтався. Ми досі спілкуємось з Іринкою, але всі теми, зв’язані зі Степаном вона ігнорує та просить не питати про нас нічого. Вона вирішила, що стосунки із таким не проіснують довго…

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Мій брат — хороший хлопець, не враховуючи того, що він не розуміє чоловіків, які обирають одружитись із дівчиною, у якої вже є діти. Таких брат називає “камазами з причепом”. Через такі його слова від нього пішла дівчина, яку він любив понад усе