Мій друг Дмитро був завжди ріднішим, ніж будь-хто. Я все довіряв йому. Усе життя, зі шкільної парти ми не розлучались. Далі і в університеті разом були і навіть наші офіси поруч. Так вже повелось у нас. Обоє любили у студентські роки потусуватись на вечірках. Компанію мали, часто один з одним знайомили усіх. Так Діма і звів мене з дружиною. Тоді ще 3-курсниця Олеся була дуже тихою і скромною.
Ми почали зустрічатись. За 3 роки відіграли весілля. Авжеж, Діма був моїм дружбою. А потім став ще й хрещеним для мого сина Іванка. Щоправда, я тоді не помічав, а зараз згадав. Після мого знайомства з Олесею друг став якимось відчуженим, нерадісним. Та ніколи не зізнавався в чому справа. Так ми прожили майже рік. Малюку виповнився рочок. Олеся одразу після весілля дізналась, що вагітна. Святкували ми цю подію врочисто, у ресторані. Запросили 40 людей. Усіх рідних та близьких.
Саме після цього Дімка якось змінився. Став, як і раніше, веселим, бадьорим. Щасливіший наче. Я кілька раз намагався з ним поговорити, спитати яка дівчина так його ощасливила, та він усе казав, що мені просто здається. Наче нічого не змінилось. Що ж… я й припинив допити.
Окрім того, він все частіше у гості навідується до нас. То лиш на дні народження за запрошенням приходив, в тут кожного тижня зустрічаємся. Він каже ніби за похресником сумує. Та й коли я затримуюсь на роботі, бо працюю багато, адже жінка в декреті, він допомагає Олесі. Все ж треба чоловічої руки в домі. В такій атмосфері минуло ще пів року. Я тішився, що маю такого друга і щасливу родину.
Восени я повертався додому з роботи. Мені саме написав Дмитро. Сказав, що хоче зустрітись. Я прийшов до нього, думав щось трапилось. Дізнався шокуючу правду. Друг хотів зізнатись. Так сталось, що мій син Іван насправді його. Олеся зізналась на святкуванні дня народження. Виявляється, у Дмитра та моєї дружини були стосунки, що тривали до самого весілля.
Після року Олесю замучила совість і вона вирішила зізнатись справжньому батькові дитини, щоб попросити поради. Тепер я не знаю як вчинити. Не можу пробачити Олесі і Дмитру, але й виганяти дитину, до якої прикипів усією душею теж не хочу.