У мого сина не таке вже й легке життя склалось. Насправді він мені не рідний. Я довго не знала як розповісти, та Дмитро одразу усе зрозумів, не ображався, не сварився. Та от я ніколи не думала, що може так вчинити в майбутньому. Хіба може так скластись доля у людини, як і в його батьків. Дмитра покинули в роддомі, у якому я працювала акушеркою. Як тільки побачила його, відпускати вже не хотіла.
З горем і страшними проблемами та боротьбою з нашими корупційними системами я таки змогла всиновити цього хлопчика. Чоловіка у мене не було, проте я мала гарну квартиру і достойну заробітну плату. З дитиною сиділа моя мама. Вона дуже полюбила внука. Весь свій час присвячувала Дмитру. Насправді син зовсім не був обділений увагою, він завжди мав, що хотів. До того ж, і в матеріальному плані, і в психологічному. Ніколи не могла подумати, що ця добра дитина може так негідно вчинити в майбутньому. У 22 він привів додому молодше на 2 роки дівчину і сказав, що хоче з нею одружитись. Я погодилась. Та з весіллям усе тягнули. Жили у нас. За кілька місяців я дізналась про вагітність Діанки.
Дівчинка ця мені подобалась. Спокійна така, чемна, тихенька. Була мені за помічницю, прекрасно вела господарство, вміла смачно готувати. З сином у них спочатку хороші стосунки складались. Я дуже тішилась, що Дмитро зміг збудувати гарну сім’ю, незважаючи на своє минуле і погану долю. Проте, не все так сталось, як гадалось. Дізнались пізніше, що син не планує одружуватись, і взагалі він не встиг пожити для себе. Сказав Діані робити аборт. Я вже тоді сказала, що внука допоможу виростити.
Я бачила тих жінок, що йшли на аборт, та ще й примусово. В той вечір зчинилась сварка. Син взяв куртку і вибіг з дому. За дві години нам зателефонували. Його збила машина. Ми звісно важко переживали з Діаною цю новину, та я намагалась триматись, щоб потурбуватись про вагітну дівчину. Дмитро вижив і одужав, а ще переглянув свої вчинки. Минув час. Діана народила чудову донечку Міланку. Вони живуть зі мною. Я вже на пенсії. Доглядаю за маленькою. Дмитро і Діана розписались, працюють і мріють ще про синочка. Я дуже щаслива бачити, що мої діти гідно живуть.
