Вона переконана, що тільки з рідними їй буде комфортно, зручно та найкраще, а те, що від цього страждаю я – їй байдуже. Тепер думаю чи варто намагатись вберегти таку сім’ю.
З Олесею ми одружились більше року тому й одразу почали жити у її батьків. У них велика та простора трикімнатна квартира, а моя дружина єдина дитина у сім’ї. ніби й не мало б бути проблем – тим паче, що можна зекономити і не орендувати квартиру. В майбутньому я планував придбати власне житло.
Але так сталось, що воно в мене з’явилось швидше – мені у спадок від тітки перейшла двокімнатна квартира в іншому кінці міста. З одного боку був сум за тіткою, а з іншого те, що тепер ми зможемо жити самостійно. Про що я й повідомив дружині. Звісно, перед тим я вирішив зробити хороший та якісний ремонт у квартирі та підготувати все для переїзду.
Спочатку ми все обговорили та Олеся погодилась на переїзд. Та з часом я почав помічати, що її запал жити окремо згасає. Вона починає шукати причини, чому не варто поспішати. Я її розумію – тут мама готує, прибирає, а Олеся тільки працює і не надто переймається хатніми справами. Але проблема ще й тім, що я не надто зручно почуваю себе у цій квартирі. Час від часу мені нагадують про те, що я тут гість і не маю права висловлюватись. Вже неодноразово траплялись конфлікти з тещею, адже вона вважає, що має право влазити у наше життя і брати участь у наших розмовах. Ми обговорюємо ремонт – теща теж пхає свого носа, ми обговорюємо відпочинок – теща теж тут як тут, ми обговорюємо ще щось – і знову ж теща. Добре, що хоч тесть у мене мовчазний чоловік, хоча, якби він вмів відстоювати свою позицію – то цієї ситуації б не було.
Я помітив, що Олеся аж надто переймається думкою матері та дуже піддається її впливу. Все, що сказала мама – не обговорюється, все, що зробила мама – не обговорюється. Якщо ми кудись плануємо їхати відпочивати чи на вихідні – повинні не просто попередити маму, а й дізнатись чи вона не проти. До речі, інколи траплялось так, що мама вносила корективи у наші плани. От як тоді, коли ми мали йти на День народження мого товариша і мені довелось йти самому. Мама попросила Олесю сходити з нею за покупками саме в той день і саме увечері. І це при тому, що вона не працює, а у тестя власний бізнес.
Тепер ще й стало відомо, що ми станемо батьками. Тож Олеся переконує мене, що мамина допомога просто необхідна. А я ж знаю, як то буде. Теща вже зараз взялась вибирати ім’я для дитини та хресних батьків серед своїх численних родичів.
Я не погоджувався на таке. Я не планую у своїй сім’ї бачити ще тещу. Тепер не знаю як переконати дружини з’їхати. Але й сваритись не хочу. Я не знаю.
