Я ніколи не думав, що таке могло б трапитись. Давно зустрічався з дівчиною. Так сталось, що вона завагітніла і я освідчився. Ми одружились, коли термін був 2 місяці. Батьки вже давніше подарували мені квартиру, тож житлом ми були забезпечені і це дуже добре. Хоча б чимось можна було не перейматись. Іванка народила вчасно.
Усе було добре. Нашого синочка назвали Ігорем. Хрещеного обирали довго. Погодився мій найкращий шкільний друг Олексій. Він, до речі, чоловік сестри Іванки, Олесі. Дівчина хороша, ми товаришували сім’ями.
Олеся, до речі, не хотіла ще дітей. Хоча вони вже одружені 3 рік. Сказала, що не готова. Спочатку на ноги потрібно стати, кар’єру хорошу побудувати. Та й квартиру купити, бо жили на орендованій. Ми часто зустрічались на вихідних. Дитині потрібне свіже повітря. Тому, часто влаштовували пікніки на природі чи на березі річки.
За кілька місяців я розумів, що у сім’ї друга негаразди. Та от він про це не хотів говорити. Зате з Іванкою часто шепотівся. Олеся не хотіла мені теж нічого пояснювати. Проте, з сестрою стосунки погіршились. Я не наполягав. Усе-таки, в кожній сім’ї свої скелети у шафі.
Та от за тиждень після останньої зустрічі Олеся подзвонила мені і попросила зустрітись у кафе. Вона плакала, тому я поспішав. Дівчина довго наважувалась, та все ж зізналась. Виявляється, що вже кілька місяців вона приховує, що знає важливу інформацію. Моя дружина Іванка зраджує з її чоловіком Олексієм. Це просто шокувало.
Наче грім серед ясного неба. Мені стало бридко і огидно. Я не знав як далі спілкуватись з дружиною. Мабуть, просто неможливо. Ми з Олесею поспівчували одне одному і розійшлись. Я дізнався, що вони одразу ж розлучись і роз’їхались.
Я свою дружину не виганяв, проте й не спілкувався. За тиждень Олексій її покликав з собою. І дитину готовий був прийняти. Та от за 1 рік вони вже були не разом. Іванка повернулась до батьків. А ми з Олесею неочікувано одружились. Зараз бавимо донечку Лізу і дуже-дуже щасливі!
