У моєї мами є єдина сестра, але стосунки в них не складаються. Тітка Настя маму на десять років старша, дітей і чоловіка немає. Все життя прожила виключно для себе. В молодості вийшла заміж, та шлюб довго не протримався. Діточок не народила, бо в дитинстві допомагала виховувати мою маму – це було її обов’язком, з того часу вона ненавидить дітей. Так і залишилась тітка одна на старості.
Мама після того, як вийшла заміж переїхала з батьківської квартири. А тітка залишилась. Так вона і живе досі в тій самій квартирі. Того року як тітка перенесла інсульт, я вчилась на другому курсі в університеті. Сама себе обслуговувати вона була не в змозі. Мама моя працювала, а більш нікому було тітку Настю доглядати.
Тітка Настя нам не чужа людина. Я спочатку приходила до неї два рази на день, це моя ініціатива була. Кожного разу мені ставало все важче встигати між навчанням, допомогою та домом, бо тітка хотіла все більше уваги. Я почала ночувати у неї, а невдовзі й зовсім переїхала. Щодня я купувала продукти, наготувала, прибрала квартиру, а по вечорах я тітці читала її улюблені книжки.
Одного дня я повернулась з навчання раніше, ніж зазвичай. Почула жіночі голоси – це сусідка іноді приходила потеревенити з тіткою, бо вона ще сама не виходила з дому. Я тихенько зайшла у свою кімнату, щоб їм не заважати й прилягла трошки відпочити. Читаючи книгу я випадково почула їх розмову. Тітка скаржилася на мене сусідці, уявляєте? Казала, що я недолуга, нічого не вмію робити, як і моя мама. А найприкріше було те, що вона звинуватила мене в тому, про що я й не думала. Рідна сестра моєї мама сказала, що я, її племінниця, хочу заволодіти її квартирою, а вона краще державі її віддасть, ніж мені.
Сльози потекли з очей від образи. Мама моя гроші давала їй на продукти та ліки, я все для неї робила, а ще й винна тепер. Після почутого, не хотілося залишатися там не на хвилину. Зібравши речі, я прийшла до неї в кімнату, сказала що мені квартира її не потрібна, а допомагала я їй від щирого серця. Гупнула дверима і пішла. Нехай їй та сусідка тепер горщики виносить.
Так і допомагай людям.
Це ж ще не вся історія. Вона потім телефонувала моїй мама й казала, що я в неї щось вкрала. Вимагала гроші, історії різні вигадувала. Ні вибачення, ні подяки, отакої. З того часу спілкування з тіткою припинилося. І чути про неї більше не хочу.
