Моя родина складається з п’ятьох людей: мама, тато, брат Назар, його дружина Анна та їхній Віктор. Своїх родичів я дуже люблю, адже наші стосунки з ними завжди було чудовими, але все це було так до того моменту, поки вони не почали натякати на те, що моя дружина Світлана — погана, і мені було б варто знайти собі нову.
Ще з малечку нас із братом вчили любові та поваги до своїх рідних, адже родина — це найважливіше, що може бути в житті — говорили нам батьки. Я в це старанно вірив, і намагався робити все, аби моїй сім’ї було добре жити. “Можна пожертвувати своїми планами, якщо комусь із твоїх рідних треба допомога; треба позичити грошей, якщо комусь, із твоєї сім’ї вони треба більше, ніж тобі”. І я так робив — постійно ставив сім’ю вище своїх планів, бажань та мрій. І все було добре до того часу, як я не одружився.
Моя Світлана — це чудова людина, яку я дуже люблю та поважаю, а вона мене. Між нами рідко виникали сварки, адже довго злитись одне на одного ми не можемо.
Ми живемо у великій квартирі, яку я купив рік тому. Мої доходи дозволяють давати моїй коханій усе, що вона захоче, та дозволити їй займатись тим, що їй до душі. Світлана чудово малює, і має свою студію, де вчить людей цьому заняттю. Часом вона бере собі вихідні та сидить вдома, адже спілкування із людьми — це не так легко, як здається.
Моїй сім’ї моя дружина не сподобалась відразу, адже їхні бачення життя кардинально відрізняються від Світлани. І все було б нормально, якби вони не почали натякати на те, аби я розійшовся із нею, адже така “невістка” їх не влаштовує.
Я захотів якось залагодити цей конфлікт і показати їм свою кохану з іншого боку. Тому мною було винайняти будиночок в Карпатах та запросити туди всю сім’ю, аби провести весело час та насолодитись часом, проведеним там.
Всі мої рідні відразу погодились на цю пропозицію, але, дізнавшись, що там буде Світлана, показово розчарувались. Не розумію, на що вони розраховували: на те, що я залишу свою кохану вдома, а їх повезу відпочивати?
Тож, ми приїхали в орендований будинок, почали розкладати продукти, аби приготувати м’ясо та овочі на вогні. Світлана дуже перепросила, і пішла в кімнату відпочивати, адже почувалась вона погано. Це дуже обурило жінку мого брата та мою маму, адже “вона могла потерпіти і допомогти тут нам”. Чомусь вони переконані в тому, що жінка постійно зобов’язана терпіти, мучитись, але робити все, аби чоловікам було комфортно.
Наступного дня, коли всі вирішували що будемо їсти, моя кохана запропонувала піти в ресторан, аби не готувати вдома, що також розізлило моїх рідних, адже “що це за фіфа така, яка збирається їсти в ресторані, аби тільки не готувати?” – говорили вони.
Всі ці розмови закінчувались лише тим, що кожен із моєї сім’ї вважав своїм обов’язком сказати мені про те, що Світлана не достойна мого кохання, і я повинен пошукати собі кращу дружину.
Не знаю, що мені робити із цією ситуацією, адже я дуже люблю своїх рідних, і водночас обожнюю свою кохану дружину. Як правильно вчинити в такому випадку?
