Мого брата Миколу в дитинстві батьки любили більше, ніж мене, але я на це не злилась, і продовжувала добре спілкуватись із братом. Його виховали трохи розбещеним, і він думав, що все в житті дістається дуже просто — захотів автомобіль, і він з’явився за тиждень під будинком, адже з такою швидкістю батьки й виконували його бажання.
Нещодавно мій тато втратив роботу, а мама підпрацьовує прибиральницею, адже після пенсії вибір вакансій на роботу не великий, тож мій брат більше не отримує нічого від батьків, але в дитинстві ми з ним домовились про те, що в тому випадку, коли в мене буде багато грошей, то я куплю йому квартиру, і навпаки. Ми це навіть завірили на папері, і поставили свої вигадані підписи.
Декілька місяців тому ми вирішили зустрітись із братом, аби випити кави та поговорити про життя. Він розповів про те, що винаймає квартиру разом із університетським другом, і що жити наче непогано... І він згадав про нашу дитячу домовленість, і сказав: “Пам’ятаєш, як ми з тобою обмінялись обіцянками? Тепер ти маєш достатньо грошей, аби купити мені квартиру” — сміючись говорив мій брат. Я розуміла, що це жарт, але грошей в мене дійсно достаньо, аби виконати обіцяне.
Відтоді я задумалась про те, чи не купити йому квартиру. Нехай це буде неочікувано для нього, адже мені хотілось зробити щось хороше для нього. Я маю мережу магазинів одягу для жінок, власну величезну квартиру та два автомобілі, тоді чому ж я не можу порадувати свого брата?
Того ж вечора я поговорила зі своїм хлопцем Олексієм, із яким ми живемо разом, і моя ідея його зовсім не надихнула, швидше, розізлила, адже він не міг зрозуміти як це так я готова віддати таку велику суму, аби здивувати свого брата. Мій хлопець не розумів, що я просто хочу, аби йому було добре жити, я ж його старша сестра, і мені дуже хотілось про нього подбати.
Та Олексій був непохитний у своїх словах. Я довго думала та вагалась, як же краще зробити, але одного вечора, сидячи за комп’ютером, натрапила на новий житловий комплекс неподалік університету брата, та зрозуміла, що дуже хочу його потішити, до того ж я не збираюсь брати гроші, які заробляє мій хлопець, лише свої, тому його це стосуватись абсолютно не повинно.
Я купила двокімнатну квартиру для Миколи, і так хвилювалась перед тим, як йому подарувати її. Та коли ми зідзвонились, брат запросив мене до себе, аби попити чаю в нього вдома. Ми сиділи, говорили, і, дочекавшись відповідного моменту, я дістала коробку із ключами від його нової квартири.
Микола аж розплакався від радості та неочікуваності, та він вийшов із кімнати і сказав зачекати трохи. Повернувся він із коробкою, в якій лежали гроші. Як він сказав, ці гроші він збирав для того, аби купити мені земельну ділянку за містом, бо знав, що я завжди про це мріяла.
Такий його вчинок розчулив мене до глибини душі, та я ні на мить не засумнівалась в тому, що подарувати йому квартиру було хорошим рішенням.
