Я не дуже люблю відпочивати закордоном, та й взагалі лінивий відпочинок – не для мене. Куди цікавіше, на мою думку, прогулятись якимось гарним історичним містом чи природними краєвидами.
Ось ми з братом восени замовили собі тур у гірське місто в Грузії, аби оглянути і архітектурні пам’ятки і природу навколо.
Насправді, коли ми приїхали, то були дуже вражені. Все виглядало дуже велично й красиво, на кожному кроці нас зустрічали гори, старовинні собори, красивезні низенькі будівлі, які за безліч років зберегли свій шарм і красу. Насправді, ми дуже хвилювались, бо грузинської звичайно не знали, звичаїв і традицій їхніх також. Доволі ризиковано це все.
Та насправді грузинський народ чудово розуміє інші мови, і взагалі вони ну дуже гостинні й щедрі люди. Ми ще ніколи не бачили, щоб люди самі підходили на вулицях аби щось підказати або ж спитати чи все гаразд. Ми втішились і спокійно почували себе, як вдома впродовж тижня.
Окрім того, ми познайомились з грузинським молодим подружжям. Вони кілька раз запрошували нас у гості,робили чудові екскурсії і своїм маєтком і околицями. Якби не вони, ми б певно ніколи не побачили стільки всього цікавого і не дізнались би так багато про традиції і вірування грузинського народу.
Загалом ми з братом повернулись додому під враженнями. З іноземними друзями спілкуємось і досі.
Вони часто запрошують нас ще раз приїхати у гості всією родиною.
І хоча мама наша боїться літати, я гадаю ми її вмовимо, про всі труднощі дороги вона забуде одразу відчувши грузинську гостинність.
