Ми з дружиною переїхали жити в місто кілька років тому. Спочатку жили на орендованій квартирі, але змогли продати будинок у селі та взяти квартиру в іпотеку. Та коли дружина народила другу дитину, її мама вирішила, що теж має жити в місті, гадаю, що ідеальним варіантом для неї було жити з нами

Ми обидва народилися і виросли у селі, тому й повернулися туди після закінчення навчання, але поживши студентські роки у місті,  зрозуміли, що жити у селі вже не хочемо і вирішили потроху готуватися до переїзду. За рік ми уже сиділи у своїй першій орендованій квартирі, яка була поруч з роботою дружини, та і до моєї теж було недалеко, хвилин 20 пішки. Життя у місті нам дійсно подобалося більше, а тому вирішили продати будинок моєї бабусі, в якому жили в селі, зробити перший внесок та взяти квартиру в іпотеку. Все вийшло, як планували й навіть краще. Будинок вдалося продати дорожче і ми змогли внести за квартиру більше половини суми.

Спокійно жили й працювали навіть коли у нас з’явилася перша дитина. Дружині навіть дозволили працювати з дому, тому доходи наші не постраждали, лише іноді  наймали няньку, щоб трохи побути вдвох і перепочити. Тому, коли жінка завагітніла вдруге ми вже нічого не боялися і знали, що справимося вдвох, а іноді няня допоможе.

Але якось раптом мама дружини згадала про нас і внуків і вирішила, що теж має перебратися у місто. Ми не те щоб були проти, але це було незрозуміло, бо вона ж перша нас відмовляла переїздити, казала, що там і дихати нічим і не житло, а коробки. А тут вона чогось вирішила, що їй потрібно у місто, каже, що вже й покупців на хату знайшла, але сума невелика, тому поживе у нас, а там видно буде, може продамо свою квартиру, додамо гроші за її хату і переїдемо всі разом у більше.

Чи варто казати, що я був не у захваті від такої ідеї? Я не те щоб не любив тещу, вона жінка добра і турботлива, може навіть занадто. Але одна справа бачитися іноді на свята, в гості їздити одне до одного, а зовсім інше жити разом. А дружина, здається, навіть почала вагатися, бо думала про те, що поміч із дітьми буде. Але я був зовсім не готовим до такого повороту.

Видно дружина сказала про це своїй мамі й вона мене набрала, запитала чи у нас все добре? Чому я так проти її переїзду. А я от навіть не знаю, хай хоч по сусідству живе, я навіть готовий за оренду платити, але щоб прямо разом цілодобово в одній квартирі ну не можу такого уявити. Я подумаю над варіантом, щоб теж взяти іпотеку тещі на квартиру, адже свою ми вже майже виплатили, а там квартира дітям буде. Спробую обговорити такий варіант з дружиною та тещею, можливо щось і вийде.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Ми з дружиною переїхали жити в місто кілька років тому. Спочатку жили на орендованій квартирі, але змогли продати будинок у селі та взяти квартиру в іпотеку. Та коли дружина народила другу дитину, її мама вирішила, що теж має жити в місті, гадаю, що ідеальним варіантом для неї було жити з нами