Ми з дружиною переїхали жити в місто кілька років тому. Спочатку жили на орендованій квартирі, але змогли продати будинок у селі та взяти квартиру в іпотеку. Та коли дружина народила другу дитину, її мама вирішила, що теж має жити в місті, гадаю, що ідеальним варіантом для неї було жити з нами

Ми обидва народилися і виросли у селі, тому й повернулися туди після закінчення навчання, але поживши студентські роки у місті,  зрозуміли, що жити у селі вже не хочемо і вирішили потроху готуватися до переїзду. За рік ми уже сиділи у своїй першій орендованій квартирі, яка була поруч з роботою дружини, та і до моєї теж було недалеко, хвилин 20 пішки. Життя у місті нам дійсно подобалося більше, а тому вирішили продати будинок моєї бабусі, в якому жили в селі, зробити перший внесок та взяти квартиру в іпотеку. Все вийшло, як планували й навіть краще. Будинок вдалося продати дорожче і ми змогли внести за квартиру більше половини суми.

Спокійно жили й працювали навіть коли у нас з’явилася перша дитина. Дружині навіть дозволили працювати з дому, тому доходи наші не постраждали, лише іноді  наймали няньку, щоб трохи побути вдвох і перепочити. Тому, коли жінка завагітніла вдруге ми вже нічого не боялися і знали, що справимося вдвох, а іноді няня допоможе.

Але якось раптом мама дружини згадала про нас і внуків і вирішила, що теж має перебратися у місто. Ми не те щоб були проти, але це було незрозуміло, бо вона ж перша нас відмовляла переїздити, казала, що там і дихати нічим і не житло, а коробки. А тут вона чогось вирішила, що їй потрібно у місто, каже, що вже й покупців на хату знайшла, але сума невелика, тому поживе у нас, а там видно буде, може продамо свою квартиру, додамо гроші за її хату і переїдемо всі разом у більше.

Чи варто казати, що я був не у захваті від такої ідеї? Я не те щоб не любив тещу, вона жінка добра і турботлива, може навіть занадто. Але одна справа бачитися іноді на свята, в гості їздити одне до одного, а зовсім інше жити разом. А дружина, здається, навіть почала вагатися, бо думала про те, що поміч із дітьми буде. Але я був зовсім не готовим до такого повороту.

Видно дружина сказала про це своїй мамі й вона мене набрала, запитала чи у нас все добре? Чому я так проти її переїзду. А я от навіть не знаю, хай хоч по сусідству живе, я навіть готовий за оренду платити, але щоб прямо разом цілодобово в одній квартирі ну не можу такого уявити. Я подумаю над варіантом, щоб теж взяти іпотеку тещі на квартиру, адже свою ми вже майже виплатили, а там квартира дітям буде. Спробую обговорити такий варіант з дружиною та тещею, можливо щось і вийде.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Ми з дружиною переїхали жити в місто кілька років тому. Спочатку жили на орендованій квартирі, але змогли продати будинок у селі та взяти квартиру в іпотеку. Та коли дружина народила другу дитину, її мама вирішила, що теж має жити в місті, гадаю, що ідеальним варіантом для неї було жити з нами
Червоний камiнь
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.