Ми з дружиною живемо в новій трикімнатній квартирі, яку я купив ще до нашого весілля, за свої кошти. Половина яких – це гроші від продажу спадку, а все інше – сам заробив. У квартирі я зробив гарний дорогий ремонт і так там жив. Меблі ж у квартиру ми вже купували разом з моєю дружиною, на спільно зароблені кошти. Прописана Оля у квартирі своїх батьків, мені ж ніяких претензій з приводу прописки вона не ставила, а просто жила зі мною.
Якщо ми раптом розлучимося, то квартиру розміняємо, я не жадібний і не збираюсь залишати Олю без нічого. Тож нас обох зараз все влаштовує, ми – показова сім’я, де чоловік забезпечив родину житлом, а дружина – затишком в ньому.
Мої батьки живуть в іншій області, а теща з тестем – за дві зупинки від нас, у них теж трикімнатна квартира. Але з ними живе ще молодший брат Олі зі своєю сім’єю. Живуть вони так вже 10 років, а про своє окреме житло навіть не думають. У брата двоє дітей і вони всі в чотирьох живуть в одній кімнаті – для них це нормально. В третій кімнаті жила колись моя дружина, а зараз тесть перелаштував її у вітальню.
Ремонт у своїй квартирі родичі моєї дружини робили десь років 9 тому, і то це був косметичний ремонт – переклеїли шпалери й пофарбували вікна з батареями. Такі жилі зони як туалет, ванна та кухня були відремонтовані ще 30 років тому. Зрозуміло, що зараз вже все почало відвалюватись, санвузол в багатьох місцях тече й потребує великого ремонту, а підлога взагалі вже вся майже знищена. І це самий мінімум того, що треба зробити. Роботи там дуже багато та і коштів треба не мало. Але у цій квартирі ні батьки, ні син з невісткою, не хочуть за це платити.
Якось, зовсім випадково, я почув таке, що теща все доказує моїй дружині, що вона начебто повинна допомогти їм з ремонтом, щоб забезпечити собі гарні умови проживання, коли я її вижену. Вона запропонувала Олі купити шпалери й самим, своїми силами, поклеїти. Каже їй, мовляв, це і твоя квартира теж, це твій справжній дім. І ще додала: «Ти ось в ту квартиру вкладаєш свої важко зароблені кошти, створюєш там затишок, а чоловік візьме тебе та й вижене. Їм віри нема».
Я трохи не впав від почутого, мене наче хто по голові вдарив. Як таке можна сказати? Ну значить я поговорив з дружиною і зробив їй зустрічну пропозицію: ми поможемо зробити ремонт і будемо здавати її кімнату, якщо квартира «і її теж», вона ж має на це право.
Дружина почула мене і сказала своїй мамі, що не буде вкладатися в ремонт їхньої квартири, нехай це робить її брат з невісткою, чи вони самі. Тещу до нас в гості не довелось довго чекати. Прийшла і сказала мені, що я у неї поганий зять, бо налаштовую її доньку проти неї й мало того, ніколи не допомагаю їм нічим.
Ну і що з того? А я й досі вважаю, що у їхню квартиру нехай вкладає кошти брат Олі, адже вона буде належати йому. Тож нехай краще я буду поганим зятем, ніж вкладатиму кошти у чуже житло. Ви згодні?
