Ми з моїм хлопцем Назаром зустрічались близько 5 років, і нещодавно вирішили одружитись. Грошей на весілля в нас небагато, тому вирішили кликати лише родичів, а коли він сказав, що хоче, аби на свято прийшли тільки мої батьки, адже родина в мене бідна, і весілля не окупиться, то я дуже розізлилась

Я і Назар познайомились в університеті. Коли ми побачили одне одного вперше, то закохались моментально. Відтоді ми більше ніколи не розлучались. Наші стосунки стрімко розвивались, і вже через декілька місяців нами було прийнято рішення жити разом. Одна кімнатка, невеличка кухня та багато шумних сусідів — ось умови, які нас оточували, тому Назар знайшов собі роботу, та перевівся на заочне навчання, а я продовжувала вчитись, та іноді брала дітей на репетиторство.

Наші стосунки здавались завжди мені прекрасними, оскільки ми слухали одне одного та чули, між нами була величезна повага та любов, тому я сподівалась, що все це закінчиться тільки весіллям.

Мої сподівання справдились за кілька років спільного життя. Назар зробив мені пропозицію на прогулянці парком. Це було дуже несподівано та приємно, тому я відразу подзвонила мамі з сестрою та розповіла про цю щасливу подію в моєму житті.

Ми з Назаром змогли заробити трохи грошей на весілля, і вирішили, що буде доречно, якщо присутніми будуть лише наші родичі, оскільки свято плануємо недорогим, тому велику кількість гостей наш бюджет не потягне…

Після довгих розмов про те, як виглядатиме наше свято, де воно відбуватиметься тощо, ми почали складати список запрошених, і мій наречений сказав таку річ, яка вивела мене з рівноваги: “Пропоную тобі запросити більшість моїх родичів, а твою родину не кликати, адже бюджет у нас обмежений, а сім’я в тебе не багата. Мої батьки, дядьки, хресні подарують нам багато грошей, і все, очевидно, окупиться… А от з твоїми проблема: навіщо тратити стільки грошей, знаючи, що вони однаково хорошого нічого не подарують? Запросімо лише твоїх батьків!”.

Його слова вибили землю з-під моїх ніг, адже це така неповага до мене, і до людей, яких я люблю. Якийсь час у мене не було слів, аби відповісти йому щось на це, але пізніше вони з’явились. І останнім моїм рішенням було те, що якщо ми не запрошуємо мою родину, то весілля скасовується, адже таке свято мені не потрібне.

Назар обурився та погодився зі мною, що краще вже не робити таке весілля, на яке ми потратимо безліч грошей, та в подарунок не отримаємо нічого.

Тепер я сиджу і не розумію, що трапилось із тим чудовим хлопцем, і як так сталось, що наші стосунки вмить зіпсувались?

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Ми з моїм хлопцем Назаром зустрічались близько 5 років, і нещодавно вирішили одружитись. Грошей на весілля в нас небагато, тому вирішили кликати лише родичів, а коли він сказав, що хоче, аби на свято прийшли тільки мої батьки, адже родина в мене бідна, і весілля не окупиться, то я дуже розізлилась