Не знаю, чи то така зараз молодь, але згадую себе ще 10 років тому і можу зрозуміти юні покоління. Думки про те, що про здоров’я варто, потрібно піклуватись здавались дурними і неважливими. В школі я хворіла дуже часто. Здавалось би нічого серйозного. Сьогодні якийсь нежить, за два тижні уже горло болить кілька днів, потім наступного місяця два чи три дні температури. Проте, імунітет виснажується, організм зношується і стає все вразливішим. Далі роки університету. Я себе не шкодувала. Буває, що прихворію трохи, та все ж на пари поспішаю, бо потім відпрацьовувати пропуски не надто хочеться. А екзамени пропустити – то взагалі неможливо.
Минав час і я трохи помудріла. А точніше, почала цінувати стан свого здоров’я. Розуміла, що потрібно себе берегти, вдягатись відповідно до погодніх умов надворі, Також дбати про те, щоб ніде на протяг не натрапити, під дощем не намокнути, чи ноги не змочити. Загалом, стало краще, турбувалась про харчування і вітаміни. От і хворіти постійно перестала. Минуло 5 років. Я працювала журналісткою. Уже й забула, коли востаннє хворіла. Мені зателефонували, щоб дати важливе доручення. Я мала вийти у прямому ефірі для важливого сюжету. Надворі зима, я майже не виходила з дому, коли похолодало. Постійно готувалась. Перебирала новини і різну інформацію для сюжету, домовлялась з гостею, що буде готова відповісти на кілька запитань і звісно ж готувала одяг.
За день до важливої події я прокинулась і почувалась надзвичайно погано. Зрозуміла, що певно справді захворіла. Увесь день мене знобило. Температура постійно стрибала і я ніяк не могла її повністю збити. Зрозуміла, що це кінець. Хворіла я все життя не менше трьох днів, тому вийти в прямий ефір було практично неможливо. Я вже повідомила про це керівництво, а сама лежала в ліжку знесилена і багато думала. Раптом згадала, що сьогодні якраз 18 грудня, переддень свята Миколая Чудотворця. Вирішила хоча б його попросити про святкове диво. Проте, зневірившись лягла спати. Яким було моє здивування вранці, коли зрозуміла, що почуваю себе прекрасно. Хвороби і сліду не було. Мені вдалось тоді чудово виступити і отримати підвищення. І досі згадую про те диво з превеликою вдячністю.
