Навіть не подякувала матері

Олена Степанівна мала дві дочки, яким віддавала все. У прямому значенні цього слова: любов, увагу, тепло, а незабаром, коли вони були вже зовсім дорослими, а Олена постаріла – майно, що колись нажила разом з батьком дівчат. Чоловік Олени Степанівни ще досі працював на заводі, а вона вже вийшла на пенсію, здоров’я неабияк підкосилося, тому продовжувати працювати не могла.

Першою вийшла заміж Аліна. Її чоловік був забезпеченим молодим хлопцем, якому колись ще на вісімнадцятиріччя батьки подарували власну двокімнатну квартиру. Потім він почав працювати програмістом та незабаром придбав собі хороше авто. Аліна теж була досить працьовитою та розумною дівчиною, закінчила університет, влаштувалася на роботу за спеціальністю. Жити стали в Володимира. Батьки натішитися не могли, що дочка знайшла таку добру та надійну людину. Майбутній зять з приязню відносився до батьків Аліни, старався допомогти, якщо це було потрібно від нього.

Молодша сестра Аліни Софія зовсім по-іншому почала влаштовувати свою долю. Ще в школі вона не хотіла зовсім вчитися, попри всі вмовляння та настанови батьків. Потім ледве закінчила коледж і то лише тому, що у батька там працював знайомий. За великі гроші він посприяв, що Соня отримала таки диплом, бо її прізвище вже красувалося у список студентів на відрахування. Потім вона влаштувалася офіціанткою в гендель з не дуже доброю репутацією. Там постійно засідали дуже сумнівні особистості, але мама мусила прийняти рішення Софії. Дівчина була дуже впертою, тому й так би не послухала, щоб шукати іншу роботу.

Саме у цьому закладі, де працювала Соня, дівчина познайомилася з хлопцем з багатодітної родини – Іваном. Він часто приходив туди після важкого робочого дня, а працював на будівництві, брав декілька бокалів пива та сидів до пізнього вечора. Так повторювалося щодня. Іноді Іван міг прийти зі своїми друзями, тоді застілля продовжувалося взагалі до закриття закладу. Так Соня познайомилася з цим хлопцем.

Коли Софія привела Івана вперше додому, знайомитися з батьками, тато якось так строго поглянув на хлопця та відразу запитав:

– Ти випиваєш? Знаю, що звучить це некоректно, проте відразу, коли ви зайшли, відчувається сильний запах вчорашнього спиртн0го.

Іван знітився, Софія це помітила, тому першою дала відсіч татові:

– Вчора була субота, хіба не має права людина після робочого тижня відпочити та посидіти десь у барі?

Коли вони одружилися, почалися проблеми. Софія часто приходила додому не у тверезому стані, сварилася з батьками. Іван робив те ж саме. Потім вони взагалі почали до квартири водити незрозумілих людей, котрих називали своїми друзями. Мати гірко плакала, батько загримів до лікарні з серцевим приступом.

Врешті-решт мати продала квартиру, для того, щоб оплатити дочці клініку та реабілітаційний центр. Івана Олена Степанівна прогнала геть, бо саме через нього, вважала, почалися всі ці негаразди. Коли Софія пройшла повний курс, навіть не подякувала матері. Першим ділом відшукала колишнього чоловіка та зникла назавжди з життя рідних. Благо, що Аліна виявилася зовсім іншою та забрала батьків до квартири чоловіка, а невдовзі він допоміг їм придбати однокімнатну затишну квартиру в новобудові.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Навіть не подякувала матері