Дана всім здавалася закритою жінкою. Багато оминали її стороною, навіть не намагалися першими завести бесіду. Жінка працювала менеджером у невеличкій компанії, мало з ким спілкувалася, близьких друзів не мала. А Дані й не потрібні вони були. Колись занадто підло її обманули та зрадили. Дана після того нікому не відкривала свою душу та не дозволяла лізти у власні думки.
Колись ще молодою дівчиною, коли Дана навчалася в університеті, вона познайомилася з красивим хлопцем. За ним бігало завжди безліч дівчат, та він обрав таки непримітну Дану. Правда, тоді вона була зовсім іншою – енергійною, веселою та життєрадісною. Тарас гарно залицявся, дарував дорогі подарунки та обіцяв Дані, що завжди буде поруч. А дівчина, довірлива та наївна ще тоді, твердо вірила його словам та так ніжно горнулася в обіймах коханого хлопця.
Дана вже готувалася до весілля, вибирала сукню, замовили шикарний ресторан, відео оператора та музику. Тарас купив обручки, собі красивий костюм та взуття. Та раптом до Дани прибігла одна давня знайома та почала розповідати якісь незрозумілі та дивні для дівчини речі:
– Дана, я тут таке дізналася, ти мусиш мене вислухати. Я бачила твого Тараса. Дана усміхнута та здивовано подивилася на Лілю, чекала продовження її бесіди.
– Так от, Дано, я його бачила не самого. Він сидів в кафе з якоюсь дівчиною, обіймався, потім цілувався з нею. Невдовзі вони покинули кафе на таксі вдвох десь поїхали. Чесно, я не наважувалася тобі розповісти раніше, бо ти була така щаслива, коли готувалася до весілля. Просто не хотіла руйнувати ваші стосунки. Та це було б несправедливо з моєї сторони, бо сама, на жаль, знаю, як це боляче, коли кохана людина тебе зраджує.
Дана не хотіла вірити словам Лілі. Спершу їй хотілося кричати подрузі в лице, що вона все вигадує, щоб спеціально зірвати весілля та розлучити їх. Проте потім Дана логічно таки подумала, що подрузі це ні до чого. Адже в неї зараз є другий чоловік та двоє дітлахів. Навпаки Ліля була єдиною, що завжди підтримувала Дану та у всьому допомагала та радила.
Ввечері, коли Тарас прийшов до майбутньої нареченої, його чекала серйозна розмова. Тарас ще з порогу побачив, що його дівчина якась бліда, сумна та стривожена:
– Кохана, що сталося? Чому в тебе такий кепський вигляд? – запитав лагідно Тарас, підійшов та обійняв її за плечі.
– Ту іншу ти теж так міцно обіймаєш? – Дана подивилася на хлопця очима, повними сліз. Тоді Тарас вже добре зрозумів, що Дані розповіли правду. Він сів на крісло та почав:
– Кохана, точніше Дана, я не знав, як тобі сказати. Я чекав та тягнув до останнього. Це дуже підло з моєї сторони, знаю. Я зустрів її два місяці тому. Неначе, щось загорілося в мені. Якось все зовсім по-іншому. Вибач. Це все, що я можу сказати.
Ще пізніше виявилося, що тою іншою була троюрідна сестра Дани, з якою вона майже не спілкувалася. Це ще більше добило бідолашну дівчину. Дана сиділа в пустій темній кімнаті, різала на маленькі шматки весільне плаття та ридала дикими голосами. Так боляче їй не було ніколи. Тоді в її голові виникали такі різні та страшні думки, що вона ледве справлялася з тим, щоб їх відігнати.
З депресії Дану витягнула Ліля. Вона днювала та ночувала в подруги, годувала її, прибирала у квартирі. А Дана просто тупо лежала на ліжку та не хотіла нічого. Поступово Дана прийшла до тями. Проте вона назавжди та для всіх закрила своє серце та душу. Навіть Лілі просто сухо подякувала, що була поруч та попросила більше не приходити.
