Не взяла прізвище нареченого і він відмовився розписуватись

Насправді, коли руйную7ься традиції, то на це йде дуже багато часу. А люди дуже довго не можуть прийняти нові порядки.

Ось така сама історія і зі зміною прізвища. Вже довгий час дівчата намагаються вибороти нормальне ставлення до того, що вони не змінюватимуть його після заміжжя.

Та навіть якщо виходить домовитись з майбутнім чоловіком, то в родині обов’язково знайдеться хтось, хто кине дурний коментар щодо цієї ситуації.

Особливо, таке трапляється з родиною нареченого. Вони ж вважають, що їхнє прізвище вартує премії.

Ось і я хочу таку історію розповісти. На власному досвіді, можна сказати. Точніше досвіді подруги.

Ми з Софією навчались в одній школі. А потім ще й одногрупницями стали. Тому, не дивно, що вона покликала мене стати її дружкою.

Вона з Арсеном познайомилась, коли подорожувала Європою. За 2 роки саме там він і зробив їй пропозицію.

Весілля мало бути дуже гучне. Крім мене було ще 5 дівчаток, що мали бути подружками нареченої. Сукню Софія обирала з найдовшим шлейфом, дорогий ресторан на 150-200 гостей. Усе мало бути безперечно на найвищому рівні.

Софія та її батьки були прогресивними людьми. Вони не вірили у дурниці про магічні родові сили і так далі. А документів у Софії було дуже багато і все це змінювати зайняло б дуже багато часу, зусиль. І багато планів довелось би скасувати.

Вона думала, що її коханому це і так зрозуміло, тож вони пішли в РАЦС. Розпис не мав бути офіційним, проте свідків захотіли бачити. Оскільки, я найстарша дружка, то й стала свідком того, що там відбулось.

Про все гарно домовлялись, подали свої документи. Здавалось би, ніщо не може піти не так. Коли мова зайшла про прізвище і Софія сказала, що залишає своє, Арсен оторопів. Він був настільки приголомшений, що можна було подумати, ніби стався землетрус або якесь надзвичайне лихо.

Він почав скандал. Кричав, питав дівчину що це означає. Вона мені казала, що таким ще ніколи його не бачила. Арсен наче оскаженів. Він був дуже агресивно налаштований.

Софія пояснювала, як могла, що так буде краще і взагалі немає ніякого значення, що там написано у документах. Проте, хлопець слухати не хотів.

Він сказав, що не одружиться з жінкою, яка зневажає його та весь рід. Тим паче його підтримала його матуся. Вони під РАЦСом добряче відчитували Софію, поки вона не розізлилась і пішла звідти у сльозах.

Отак, буває, в’їсться людям в голову якийсь стереотип. І потім ніяк не впораєшся з ним. Софія потім казала, що якби він хотів мати з нею одне прізвище, хай взяв би собі її.

Як би там не було, та ми погодились, що це на краще. Навіщо Софії такий чоловік, який ніколи не цікавиться її думкою.

Зараз вона знову зустрічається з хлопцем. Усе серйозно. Проте, усі питання вони обговорили ще на початку своїх стосунків.

 

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Не взяла прізвище нареченого і він відмовився розписуватись