Мене дивують люди, які нічим не зацікавлені. От як вони живуть? Просто працюють, їдять, ходять до магазину і…все? Нещодавно я познайомився із дівчиною в інтернеті, запросив її на побачення до ресторану. Прийшов додому цілком розчарований.
З першого погляду, Світлана виглядала неймовірно: висока та струнка, блондинка із довгим волоссям, голубі очі, – справжня мрія. У неї дуже приємний голос, лише от, розмовляє дівчина доволі мало.
Увесь час я розповідав про себе, іноді намагався випитати якусь інформацію про неї. Здебільшого Світлана сиділа і мило усміхалася. Хотів завести розмову про кіно, книги, театр…все немало успішного результату:
– Ти цікавишся кіно? Я от дуже люблю фільми Крейга Гіллеспі. Ти бачила його останній фільм «Круелла»? Неймовірно знятий, така крута картина вийшла.
– Ні…Я не бачила…
– А які фільми ти любиш дивитися?
– Не знаю…Я особи ними не цікавлюся, іноді перегляну щось в інтернеті за компанію з друзями.
– А книги? Ти читала Кетіля Бйорнстада? Це мій улюблений письменник!
– Ні…Вперше чую.
– Оу, то може ти більше полюбляєш українську літературу? Макс Кідрук? Володимир Лис? Сергій Жадан? Богдан Коломійчук?
– Вперше про таких чую…Я, чесно кажучи, не люблю читати книги. Мені це заняття видається нудним…
– А чим ти займаєшся у вільний час?
– Буває пройдуся магазинами, іноді погортаю соціальні мережі…
– Зрозуміло…
Насправді наша зустріч дуже швидко завершилася, адже розмовляти просто не було про що…І от як цій людині не нудно існувати?
