Незабаром появиться перша зірочка на небі

У хаті пахло варениками, ковбасами та ялинкою. Наближалися різдвяні свята. Світлана готувалася від самого ранку, крутилася по кухні, як бджілка. Та вона була вправною господинею, в її руках робота кипіла завжди. Чоловік ходив та лише запитував, чи щось потрібно допомогти. Проте жінка встигала, то просила лише не заважати.

Світлана чекала в гості своїх дітей: сина з невісткою та дочку з зятем та внучкою. Це були найрадісніші моменти в її житті, коли за одним великим столом збиралася вся родина. А вона була в них дружня, навіть дуже. Світлана вміла згуртувати всіх, створити святкову атмосферу, таку, що додому хотілося повертатися ще та ще не лише рідним дітям, але й невістці та зятеві.

Світлана старалася ніколи не сунути носа в сімейні обставини дітей. Якщо просили про допомогу чи пораду, тоді залюбки. А без причин, жінка не встрявала, бо колись сама була молода та пережила немало конфліктів. Мама Світлани була дуже побожна та слідувала традиціям, як того вчила її ще мати. А от свекруха Світлани навпаки вічно хотіла відійти від обрядів, придумувала щось нове, сміялася над сільськими людьми та завжди хотіла показати себе щось типу «городської». На тлі двох дорослих, зовсім різних по характеру жінок, у Світлани кожне свято проходило зі сварками: як накривати стіл, що готувати, які колядки співати, як одягатися до церкви тощо.

Та попри всі негаразди, Світлана таки продовжувала сміливо традиції своєї рідної мамусі. Вона обов’язково ставила в куток дідух як оберіг. Під скатертину ставила трохи соломи, щоб у домі зажди були добробут та достаток. На столі на Святу Вечерю було неодмінно дванадцять страв. Світлана поважала минуле предків та передавала всі свої знання дітям та внучці.

– Вечір добрий, мамо! Нарешті доїхали до Вас! – обтрушуючись від снігу, радісно щебетала дочка Світлани. Ззаду йшов її чоловік, ніс подарунки у великих пакетах, а маленька внучка чимдуж гналася до бабусі, щоб обійняти та поцілувати. Світлана привіталася та взялася якнайшвидше накривати на стіл. Скоро появиться перша зірочка, тоді й сядуть всі до столу.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Незабаром появиться перша зірочка на небі