— А ти знаєш, що твоя жінка пішла у квартиру Ахмета! — сказала сусідська бабуся. — Алі, будь пильним, зачастила вона ходити в гості до твого приятеля.
– Ох, як соромно перед Ахметом. Баба Ніна, ви ж бачили мою Олю, вона така товста стала, – з усмішкою відповів сусід.
Інтернаціональна сім’я не давала Ніні Сергіївні спокою, так і збуджувало цікавість літньої жінки їх особисте життя. Алі їй як рідний.
Десять років тому у Ніні Сергіївни орендував кімнату студент з Іраку. Це і був саме Алі. Хлопець з відчуттям гумору, ввічливий, проблем з ним ніколи не було: чистенький, платив оренду справно.
Після закінчення навчання відкрив з приятелем декілька ресторанів. Купив по сусідству з бабою Ніною квартиру. Полюбився йому цей район. За фахом Алі працювати не збирався, повертатись додому також.
Одружився з місцевою красунею Олею. Білявка, очі блакитні – повна протилежність східним жінкам.
Алі дуже ревнував Ольгу. Після заміжжя, жінка втратила майже все своє коло спілкування. Працювати чоловік не дозволяв дружині, гуляти також. Оля знала що в Алі інша релігія і культура, тому слухняно підкорилась вимогам чоловіка. Після народження другої дитини вона набрала зайву вагу, та вже не була тією красунею, у яку закохався східний хлопець.
Алі їздив додому в Ірак декілька разів на рік, на час його відсутності жартома просив бабу Ніну приглядати за його дружиною. А Ніна Сергіївна сприймала це цілком серйозно.
Баба Ніна з балкона побачила, як Ольга ходила в гості до ліпшого приятеля Алі в сусідній будинок, поки його не було.
«Значить зраджує з Ахметом», — запідозрила Ніна Сергіївна.
Бабуся дочекалась сусіда на вулиці, сіла на лавочку поряд з хлопцем і каже:
– Знаєш, синочку! Я таке останнім часом бачу…, — зробивши паузу, тим самим давши Алі налаштуватись на серйозний лад, продовжила – Жінка твоя ходить до Ахмета, поки тебе немає. Чи не зраджує вона тобі часом?
Почувши доводи сусідки, Алі стало смішно.
– Чого ти смієшся? Тут плакати треба, — Збентежено вигукнула бабця. — Я б на твоєму місці пішла і подивилась, чим вони там займаються.
Алі сам доручив дружині ходити до друга і навчатись у його дружини арабської мови: «Ти ж хотіла спілкування, то йди й спілкуйся! Тільки арабською»
– Ну, що, зраднице — пішли додому, у тебе чоловік голодний, – жартівливо сказав він дружині чоловік, прийшовши в дім Ахмета.
