Коли мій син навчався на четвертому курсі університету, то він зустрічався з дівчиною і якось так вийшло, що вона завагітніла. Син сказав, що він не відмовляється від дитини та хоче одружитись з Інною. Тож ми поїхали до сватів на гостину – засватали Інну та стали готуватися до весілля.
Інна була з гарної родини, з порядної. Батько працював лікарем, а мати – бібліотекарем. І вони, і ми були не проти цього шлюбу, а найбільше радувало те, що у нас скоро буде внук чи внучка.
Після весілля молоді прийняли рішення жити разом з нами. Ми з чоловіком були раді цьому, бо у великому двоповерховому будинку нам вдвох було самотньо. Невдовзі Інна народила доньку Софію. Я допомагала невістці з дитиною і сваха часто приїжджала: все попере, попрасує й вологе прибирання в кімнаті дітям зробить. Зі сватами нам пощастило, люди вони роботящі.
Але ось Інна на свою маму зовсім не схожа, немає в неї жаги щось прибирати чи готувати. Працювати вона ніколи не хоче і коли у неї є вільна хвилинка, то на фітнес свій біжить, або ж з подружками в кафе зустрічається. Не хоче вона прибирати в домі чи на городі працювати, ото сваха приїде, гуляє з Софійкою, а Інни вже й слід простив. Син же цілими днями на роботі, світу білого не бачить.
Запропонувала я якось Інні лад в будинку навести, вікна з вулиці пофарбувати та шпалери на кухні переклеїти – тож вона сказала, що у неї є важливіші справи.
А що вже невістка не економить ніколи, так це взагалі неприпустимо. Всі гроші тратить на себе, розказує всім, що вона така модна і косметика у неї дорога, і одяг. Взуття ж вона носить тільки популярних брендів і не менше того. А мені сина шкода, він так важко працює, а Інна цього не цінить зовсім. Краще б кошти складала на майбутнє Софійці, та куди там. Мабуть, думає, що батьки будуть завжди допомагати.
У мене є ще одна невістка й живуть вони з сином у другій області. І така вона вже гарна людина, що і нам подобається, і син в захваті від неї. Дитина в садочку, а Катя біжить на роботу. Ввечері додому приходить і працює як бджілка, все встигає – і їсти приготує, і у квартирі прибере, за вечір все попере і попрасує. Інколи Катя з Дмитром приїжджають до нас в гості й різниця між двома невістками помітна відразу – одна на дивані в телефоні сидить, а інша їсти на всіх готує. Щодо синів, то вони в мене найкращі, ми з чоловіком виростили їх справжніми чоловіками, які люблять і шанують свою сім’ю.
Одного вечора до нас прийшли подруги Інни і я, почувши їхні розмови, не втрималась і присоромила невістку, сказала, що в неї завжди брудно. Тепер вона зі мною не розмовляє, син теж ображений ходить та і чоловік мене посварив – сказав, нащо я ляпала своїм язиком.
А що я вже такого погано зробила? Хіба я неправду сказала чи обмовила кого? Чому на мене образився мій син?
Буває, що я промовчати не можу, хоч і розумію, що діти можуть розсердитись і з’їхати з нашого будинку. Цього я не хочу.
То як мені тепер бути? Йти й просити у невістки з сином вибачення за мою правду? Я думала, що невістці стане соромно і вона якось поміняється. Та цього не сталося. Всі винною вважають мене і ніхто зі мною не розмовляє.