Ви навіть уявити собі не можете, як боляче іноді ранять слова. Особливо близьких людей.
Здається, що вже все добре. Тебе можуть перепросити і ти вибачаєш. Постійно спілкуєтесь радо, говорите про все на світі, святкуєте дні народження та інші важливі свята. Але довіри, на жаль, не має. Це часто забувається, як здається на перший погляд. Проте, у найважливіший момент, чи тоді, коли виникає найменша конфліктна ситуація, ці слова спливають у пам’яті.
І до того ж доволі довго лунають у голові, не даючи спокою. У мене подружка довго намагалась зберегти сім’ю, проте настав такий час, коли ці слова, що спливли у пам’яті настільки голосно пролунали, що інакшого виходу, як розлучення просто знайти було важко. Вони вже розлучені рік і підсвідомо Марія не може його досі пробачити.
Вони з чоловіком почали зустрічатись на першому курсі інституту, а потім вирішили одружитися, прозустрічавшись 4 роки. Сім’я в них була середньостатистична, та букетно-цукерковий період минув. Одного разу вони посварились. Чоловік повернувся додому на підпитку. В якийсь момент у словесній перепалці в Ігоря вирвалось: «Ким би ти без мене була?».
Не надто образлива фраза, не така вже й жорстока, як здається на перший погляд.
Помирились вони після цього доволі швидко. Наче після звичайнісінької сварки, що завжди трапляється у життях людей. А от в Марійки в голові ця фраза настирливо продовжувала свердлити мозок і вимагати справедливості.
Це накопичувалось, жінка не виказувала своїх думок нікому. Так і вибухнуло. Достатньо було найменшого приводу, найдрібнішої сварки. Дівчина зразу ж подала на розлучення.
Отак буває, тому намагайтесь зважувати кожнісіньке слово, навіть через злість і емоції. Бо слово справді має надзвичайну силу!
