Так сталося, що моя бабуся Валя, батькова мати, багато років тому розлучила моїх батьків.
Я впевнений і знаю, що в тому, що сталося, є тільки її вина. Вана завжди була непростою людиною, завжди лізла не у свою справу і мала важкий характер. Баба Валя завжди хотіла, щоб все було тільки так, як вона скаже. Маму мою вона незлюбила ще до весілля, бо, як розказував мені батько, вона хотіла кращої дружини для свого єдиного сина.
Та мої батьки ні на кого не звертали уваги, захотіли – одружилися. Вони взяли в оренду маленьку квартиру й стали жити там. А вже згодом у них народився я. Баба Валя ж все одно при кожній нагоді дорікала моєму батькові та казала, що в нього погана дружина. Батько на це лише посміхався, та все ж таки відчувалося, що це якось впливає на стосунки батьків.
Колись було таке, що бабуся прийшла до нас у квартиру без попередження, двері у квартиру були відчинені й вона зайшла без стуку, її навіть тоді ніхто й не помітив. А батьки в той час про щось сперечалися за дверима у своїй кімнаті, якесь непорозуміння у них виникло. Бабуся ж почула суперечку.
Ну в молодих сім’ях буває всяке. Суперечки бувають у всіх, правда ж? Всі переживають різні періоди життя. Сказати правду, то мої батьки завжди були спокійні.
Інша б мати не стала втручатися у розмову дітей, та тільки не баба Валя. Вона не пішла собі додому, а залетіла в кімнату до батьків і стала кричати не зрозуміло що. Таке було враження, що вона зовсім не тямить, про що говорить. Вона не знала про що сперечаються батьки, та все ж сперечалася. Гамір тоді стояв такий, що всі сусіди чули.
А потім сказала, щоб тато збирав свої речі, взяв мене і поїхав жити до неї, а мені тоді лише два роки було. Звісно мама мене не віддала нікому, забрала до себе на руки й пояснювала щось батьку, та він її не слухав. Батько тоді пішов від нас.
Всі ці події відбувалися у маленькому містечку, тож матері моїй мами все скоро стало відомо. Вона настілки все брала близько до серця, що захворіла і лежала в лікарні, вона тоді говорила всім, що такої недоброї слави не заслужила, адже родичі зятя розносять про них плітки.
А мої батьки тоді розлучилися. Видно тоді було, що вони й розлучатись не хотіли й розуміли, що чинять недобре, але гордість та образа взяли своє.
Пізніше і мама моя вдруге вийшла заміж, і тато одружився, але щасливими вже не були. Баба Валя бачила, що у батька життя не складується з другою дружною і тоді вже сама зрозуміла, що даремно влізла колись в його сім’ю і такого наробила. Та вона ж хотіла як краще. Знала б, що так буде, ніколи б і слова не сказала зайвого.
Я теж зараз батько, маю доньку і сина. Та я ніколи не втручаюся в їхнє життя. Я не нав’язую свою думку невістці та зятю, мовчу, коли діти сваряться. Це їхнє особисте життя і вони самі в усьому розберуться. Молодь то свариться, то мириться, таке вже воно життя. Але, щоб у них там не було, мене всі завжди раді бачити.
