Ми живемо з дружиною три роки разом. За весь час ми звикли одне до одного, і тепер наші стосунки на дуже хорошому рівні. Мені не було на що жалітись до недавнього часу — Аліна почала злитись на мене з будь-якого приводу. Залишив банку із сіллю на столі, а не поставив на полицю — скандал. Не вимкнув світло у ванні, після того, як помив руки — скандал. Річ у тім, що раніше це ніяк не бентежило нас обох.
Коли ми починали жити разом, то мене дратувало те, що Аліна не ставить пляшку з молоком назад в холодильник, після того, як поп’є його, та мені довелось із цим змиритись. Вона й досі цього не робить, але я не злюсь через це, бо вона моя кохана жінка, і мені не важко зробити це замість неї. Лише не можу зрозуміти чому ж вона просто не може вимкнути світло у ванні, проходячи повз, чи поставити банку із сіллю на полицю.
Мене такі її випади в мою сторону стали дуже насторожувати, тому намагався із нею поговорити на цю тему, але вона вміло уникала розмови щоразу. Я думав, що, можливо, це якісь проблеми із настроєм, адже всяке буває, але настрій не може бути поганим стільки часу, до того ж коли любиш людину, то не хочеться сваритись чи скандалити щоразу, коли він робить щось те, що тобі не подобається…
Одного разу навіть наші друзі помітили це, коли я випадково замастив сорочку соусом під час застілля. Аліна глянула на мене такими очима, наче через мої дії загорілась хата, цілий вечір зі мною не розмовляла, а потім, вже вдома, зчинила скандал через те, що її чоловік “незграбний, недолугий мужлан”. Після цієї сварки вона не розмовляла зі мною три дні.
Мене це дуже розізлило, адже таке ставлення до свого чоловіка, до людини, яку ти любиш — це ненормально. Сорочку можна випрати, чи купити нову, якщо пляма не відіпреться, але зіпсовані стосунки через якусь дрібницю не виправиш ніяк.
Мій друг Женя сказав мені, що відразу помітив, що між нами щось не те. “Ми з моєю першою жінкою наприкінці наших стосунків також сварились через всілякі дрібниці, бо, розумієш, любов вже пройшла, і залишилась тільки злість та нерозуміння, – говорив він, – та я терпів усе, адже кохав свою колишню. Ми сварились через її істерики — мені доводилось вибачатись, бо було величезне бажання зберегти наші стосунки, та вона вже не хотіла навіть йти на контакт, тільки відвертала голову та слала мене якомога далі. Останній місяць ми спали у різних кімнатах…”. Женя розповідав мені це, а моєю шкірою котились мурахи, бо мені найбільше не хотілось втратити ці стосунки.
Прийшовши ввечері додому, побачив, що Аліна застелила мені диван у вітальні, аби я залишився спати там. Цей її вчинок мене розбив. Я не знаю, що робити, адже кохаю цю жінку більше за все на світі, та, напевно, з цією ситуацією вже вдіяти нічого не можна..
