Після одруження з Олегом у мене появилась можливість знайти себе в житті, а не шукати першу кращу роботу. Коханий сам займався улюбленою справою й був категоричний, якщо хтось не отримував задоволення від своєї роботи.
Так після довгих пошуків та спроб я знайшла себе у нігтьовому сервісі. Спершу це було як хобі і я робила манікюр собі та своїм подружкам. У мене щоразу краще та акуратніше вдавалось, так би мовити, набивала руку. Сарафанне радіо працювало й ось у мене вже був потік з клієнтів (мої подруги радили своїм подругам). Звісно, це не приносило ніяких грошей, швидше навпаки – працювала в мінус.
Та й в голові не було такого, щоб брати гроші від знайомих. Тому робила манікюри за дякую, чи за шоколадку. Якось на моє день народження Олег подарував мені курси, що стосувались мого хобі. Після цього я стала серйозніше до цього ставитись і вирішила нарешті заробляти на манікюрі гроші. А чому ні? – У мене вже було все необхідне, я обожнювала цю справу і хотіла в ній розвиватись.
Моя майстерність постійно покращувалась, навіть коли я поставила ціну за свої послуги, клієнти нікуди не зникли. Загалом, нарешті у мене була можливість називати себе справжнім професійним майстром манікюру. А ще через певний час коханий допоміг мені орендувати місце в одному салоні.
Якось я робила манікюр одній жінці й вона мені сказала “От легко тобі, пиляєш нігті, заробляєш гроші й сильно не напружуєшся”. Ох, як я розізлилась – цими словами клієнтка перекреслила всі мої старання. Так, у цій справі мені дуже допоміг чоловік, а саме – наполіг, щоб я знайшла справу до душі, а коли це сталося – профінансував всі покупки та навчання. За це я йому дуже вдячна, проте, якби не мої постійні старання та прагнення розвиватись – цього б не було.
Та й не можна говорити, що робота майстра манікюру є легкою. Попробуйте самі цілий день сидіти зігнутими – ваша спина точно не скаже вам “дякую”. А часто буває, що доводиться затримуватись. Більшість і не задумується, на скільки це все буває важко. Я не жаліюсь, але хотілось би трішки поваги до своєї професії. І це ще не кажу про те, як деякі називають нас “обслуговуючим персоналом”.
Сподіваюсь, якщо ви також вважали як ця жінка, то після прочитання моєї історії, ваша думка хоч трішки зміниться. Всі ж ми люди й потрібно поважати один одного та професії які обираємо.
