Попросила маму допомогти поняньчити онуків. Її вистачило на день

Здавна відомо, що між внуками та бабусями (особливо з боку мами) особливий зв’язок. Часто жінки випрошують дітей, щоб довірили їй своїх чад. І справді, часто сини чи дочки зі своїми партнерами не пускають своїх малят до бабусь, щоб вони не балували їх, не навчили чогось такого, чого не хочуть батьки і так далі. Та буває і навпаки.

От жила собі сімейна пара – Олександр та Соломія. У них був міцний та щасливий шлюб. Прожили уже разом 7 років, нажились в міру для себе. Придбали автомобіль і квартиру. Зробили ремонт, про який довго мріяли А потім захотіли діток. На перших УЗД показувало хлопчика, а далі виявилось, що є ще й дівчинка. Соломія вагітна двійнятами. Подружжя було дуже щасливе.  Пологи минули добре і досить швидко, не було ніяких ускладнень. Ось і виписка. Олександра батьки були закордоном уже 14 років, тому не могли бути поруч. А от мама Соломії прийшла під роддом. І молодих батьків вразила її холодність. Бувають же ж бабусі, які кидаються до дітей, хочуть потримати на руках, поняньчити. Її ж навіть не поцікавило поглянути на дитину. Загалом, виписка – це був лише початок.

Двоє дітей – це дуже важко. Думаю, це зрозуміють навіть ті матері, що мають одну дитину. А це ще й первенці. То їсти одночасно захочуть, то на руки. Соломії самій було дуже cкладно. Вона зовсім не могла впоратись. А от чоловік допомогти ніяк не міг. Усе-таки, поки Соломія була в декреті комусь потрібно було забезпечувати сім’ю. Тим паче, дітей одразу двоє. Тому й запити подвоюються.

Довго думала молода мама що робити і як полегшити собі життя. Та й своїм дітям також. Няню наймати не хотіла. Все ж стороння людина в домі – це поганий варіант. Вирішила маму свою попросити. Це ж дуже хороша ідея. І допомога і людина своя завжди поруч. Подзвонила бабусі. Та вона не дуже хотіла бачити онуків, та й допомагати тим паче. Вона жила в своє задоволення, а це прохання усю ідилію зіпсувало. Довго вмовляли її. Та все ж погодилась. Домовились що у будні вона приходитиме о 10 і залишатиметься, доки зять з роботи не повернеться.  Вона погодилась. Усе ніби владнали.

Та вистачило жінки не дуже на довго. Прийшла першого дня. Поки Соломія одну дитину годує, вона онука заспокоїти не може. Дитина розривається. Віддала нарешті його, зайнялась уже спокійною онучкою. Потім на руки хочуть обидва. А комусь же ж треба мінімально поїсти чи у туалет сходити. Знову крик в домі.

Так під кінець дня по трішки накопичився в бабусі протест. Не може вона заспокоїтись. Стомилась дуже ще й такий стрес дістала від цього усього. Сказала, що більше не допомагатиме. Нехай роблять що хочуть. А вона не прислуговуватиме у чужій родині. Соломія була шокована, та нічого змінити не могла. Усе-таки, її мама, мабуть, не до онуків створена.

 

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Попросила маму допомогти поняньчити онуків. Її вистачило на день