Хочу розповісти вам історію, яка сталась на моїх очах. Часто, в інтернеті ми бачимо відео “блогерів”, які на камеру допомагають людям. Проте, що діється коли камера вимикається? Чи справді вони роблять добро для знедолених і бідних, чи це просто сюжет нового відео.
Я працюю в ресторані. Він знаходиться в центрі міста та до нас часто заходять на обід працівники банків або офісів, які знаходяться поруч. Цінник доволі дорогий, тому не кожен може собі дозволити покуштувати тутешні страви. Мене влаштували для миття посуду. Зарплатня була гарна і стабільна, а колектив привітний та доброзичливий.
Недавно до нас в команду влаштувалась дівчина. Молода студентка, бліденька, але дуже хвацька до роботи. Вона приходила однією з перших та йшла останньою. Вона не відмовлялась від жодної роботи, навіть, якщо вона не входила в її обов’язки.
Її звали Тетянка. Виявилось, у неї було троє молодших братів і сестричок. Дівчинка хотіла заробити на подарунки для малюків. Крім, того вона не забувала вчитись. Коли не було відвідувачів Таня читала підручники.
У нас був постійний відвідувач – Леонід Віталійович. В нього було постійно зарезервоване одне і теж місце біля вікна. Він обідав та інколи вечеряв у нашому закладі. Чоловік, знак всіх працівників на ім’я. Не дивно, що його зацікавила нова працівниця, котру він раніше не бачив. Леонід Віталійович розпитав іншу офіціантку про Тетяну. Він був зворушений історією дівчини. У нього теж були діти, але їм гроші завжди давались легко, не зважаючи на те, що батько намагався змусити їх самостійно заробляти.
Таня працювала в Святвечір. Постійний відвідувач зайняв своє місце. Він замовив свої улюблені страви. Після обіду дівчина прийшла прибрати за чоловіком. Та на столі побачила конверт в якому була певна сума грошей, зверху було написано “ Для Тетяни і її маленьких родичів”. Дівчина була надто скромною, щоб прийняти подарунок від незнайомця. Вона намагалась догнати чоловіка та повернути йому конверт. Проте, він зник з поля зору.
Таня була розчулена, завдяки подарунку змогла купити все необхідне для малюків та батьків. Їй хотілось особисто подякувати таємничому чоловіку, але схоже, йому не потрібні були ніякі слова. Наш постійний відвідувач перестав приходити. Ще деякий час його місце було зарезервоване для нього, але він так і не появився.
Він здійснив великодушний вчинок для дівчинки перед великим святом. Він був наче Миколай або Дід Мороз для неї. Я б сама не повірила, якби не бачила це на свої очі. Хіба це не дивовижно?