Ця історія трапилася не зі мною, а з родиною моїх друзів – Руслани та Віктора. Я пішла в декрет на три роки. Довго не появляючись на роботі, я вирішила якось заскочити до своїх друзів в офіс – попити кави, з’їсти тортика.
Саме тоді Руслана розповіла мені цю важку історію. Жінка вийшла заміж двадцять років тому, якраз були важкі 90-і. Руслана з чоловіком перебивалася у гуртожитку, який дали чоловікові на роботі. Звісно, грошей на квартиру у них зовсім не було, адже подружжя тільки вставало на ноги. Однак, оскільки чоловік Руслани Віктор був хорошим економістом, то він знайшов пропозицію кредиту для молодої пари.
Справи йшли добре. Руслана час від часу могла поїхати за кордон, у ті часи було добре чимось торгувати і привозити товар у державу. Ось Руслана займалася кавовим промислом. Вона закуповувала товар то в Польщі, то в Чехії і ексклюзивні сорти кави продавала в Україні для вишуканих та елітних ресторанів.
Саме тому вони дуже швидко покрили всі борги. Окрім того, Віктор був головним економістом на своєму підприємстві, тому робота теж була стабільною та оплачуваною. З часом у Руслани та Віктора народився син Микола.
Три роки тому у Руслани помер батько. Варто сказати, що жінка була сиротою, адже її мама померла під час пологів із меншою сестрою – Кароліною.
Все життя Руслана відчувала обов’язок старшої сестри і по-всякому допомагала Кароліні. Через таку любов Кароліна виростала трохи розпещеною – хотіла легкого життя, не бажала працювати,а ось одяг та косметика мали бути на рівні європейських брендів.
Після смерті батька сестри прочитали заповіт. Згідно із заповітом батько записав порівну свою трикімнатну квартиру. Оскільки Руслана з Віктором мали житло, то квартиру залишили сестрі.
Та тільки батько помер до Руслани почали телефонувати сусіди. Кароліна влаштовувала гучні вечірки вдома, розпивала з дружками алкоголь. До того ж дівчина ніде постійно не працювала, а все життя скиталася по якихось підробітках. Хоча батьки дали Кароліні освіту – медсестри. Продала всі речі з дому через нарк0тики медсестри. За бажання у великому місті можна було знайти роботу чи у лікарні, чи у приватній клініці.
Але Кароліні було ліньки. Спочатку вона жила на батьківські збереження, пізніше на державні кошти, як тимчасово безробітна. Окрім того, дівчина знала, що сестра завжди допоможе.
Кароліна зовсім не платила комунальних послуг. Руслані доводилось оплачувати рахунки за себе і за сестру. Так минув рік, і жінці це набридло. Сестра сестрою, але ж не тягнути її весь час на своїй шиї. Вона ж зовсім не маленька і не якийсь дармоїд – має дві руки та ноги, хорошу освіту. Часто людям просто потрібен копняк у надто делікатне місце!
Якось Руслана без попередження приїхала до Кароліни. У неї були запасні ключі. Вона відкрила квартиру і була шокована. Квартира була абсолютно пустою – весь батьківський антикваріат був проданий. На дивані жінка побачила сестру під кайфом і зрозуміла, на що були потрачені кошти.
Руслана порадилась з Віктором. Вони продали житло, поділили навпіл. Кароліні купили однокімнатну квартиру, а на частину грошей віддали дівчину у клініку для наркозалежних.
Пройшовши реабілітацію, Кароліна усвідомила, що була на дні. Тепер вона повернулась додому і знайшла роботу.
