Нещодавно зі мною трапилась дуже неnриємна ситуація. Недалеко від мого дому відкрився новий магазин одягу. Після прогулянки з подругою я вийшла зайти туди на хвилинку, оцінити асортимент. Виглядала я, правду кажучи, не дуже «престижно»: джинси, футболка, кросівки, на голові пучок, абсолютно без макіяжу. Але, все-таки, я вважаю, що зовнішній вигляд не має нічого вирішувати у питанні обслуговування клієнта, бо ніколи не знаєш, чи прийде до магазину студентка, яка живе лише на стипендію, але створила собі образ багатої дівчинки лише задля цього візиту, чи дівчина в спортивному костюмі, яка залишить за один раз добовий виторг.
Очевидно, моя консультантка про це не задумувалась. Бо коли я зайшла до магазину, вона зак0тила очі й пішла розкладати товар на полиці або ж просто вдавати видимість роботи, відверто демонструючи, що мій прихід її не тішить, бо ж навряд чи я можу дозволити собі купити щось у їхньому магазині. За кілька хвилин в неї задзвонив телефон і вона почала розмовляти по ньому на особисті теми, що, як на мене, абсолютно неnрофесійно, доки поряд знаходиться клієнт, який, можливо, потребує консультації. З таких дрібниць формується враження про заклад і бажання (або не6ажання!) повернутись сюди ще.
Я знаходилась у магазині близько пів години, доки, зрештою, вибрала для себе шарф. Його ціна була 275 гривень. У моєму гаманці було 2 купюри по тисячі та рівно 275 гривень дрібними та монетами. Я не хотіла р0змінювати тисячу задля поважності, тим паче, коли відзначила таке ставлення до себе. Тому я дістала з гаманця три 50-гривневі купюри, чотири 20-гривневі, чотири 10-гривневі, три 5-гривневі, дві 2-гривневі, а решту монетами.
Продавець 3неважлив0 подивилась на кошти, якими я вирішила здійснити оплату. Вона прицмокнула губами й спитала мене, що це. «Гроші», – як ні в чому не бувало, відповіла я. Продавець закотила очі й вимовила, майже по складах, щоб я точно почула і зрозуміла:
– У нашому магазині люди розраховуються карткою або нормальними грошима!
Спочатку я хотіла розібратись і запитати, чим мої гроші не нормальні, якщо вони не п0шкоджені, не виведені з обліку тощо. Але вирішила поберегти свої нер8и, залишила шарф на прилавку і сказала їй, що з такою 3верхнь0ю позицією їхній магазин дуже швидко 3банkрутує і заkриється. Горд0 розвернулась і пішла до виходу.
