Я вже 12 років проживала в Америці. Не повірите, але виїхала я з батьківщини в дуже молодому віці. Тоді мені виповнилось лише 18.
Навчаючись на першому курсі (на «відмінно» до речі), я брала участь в організації багатьох заходів, а також у різноманітних цікавих програмах, а далі виграла грант.
Мені допомогли переїхати до США та продовжити навчання.
Тож після успішного отримання міжнародного диплому я подумала, що хочу залишитись тут. Цей край став мені милим та рідним.
Я була лише 6 раз в Україні за цей час. По-перше, літати було доволі дорого, а мені потрібно виплачувати дім. По-друге, я все не мала часу, бо працювала без відпусток.
Хоча, коли вдавалось таки вирватись, то я була дуже й дуже щаслива. Тоді встигала і з мамою відпочити десь, і відвідати сестру з племінничками в сусідньому місті.
А ще в мене є подружка, яка живе в столиці. Лише один раз не змогли зустрітись, а всі інші прильоти закінчувались нашими дружніми посиденьками за чашечкою кави чи бокалом вина і теплими розмовами.
Час минав. Про маму полікуватись не надто було кому. От я їй і запропонувала, щоб переїжджала до мене. Я вже мала документи, могла зробити виклик.
Мама, на диво, погодилась дуже швидко. Це мене навіть здивувало, бо часто вона не хотіла мати нічого спільного з перельотами і тяжкими валізами.
А найгірше, як виявилось – це мовний бар’єр. Наробила мама мені клопоту. Одного разу захотіла піти в магазин. Казала, що піде на касу самообслуговування і з усім впорається.
Я й не стримувала жінку. Ще скаже, що я їй чогось жалію. Пішла… Через годину мені телефонують з поліції. Просять забрати якусь жінку.
Виявилось, що моя мама пішла на касу самообслуговування, усе пробила, а далі не розуміла що натиснути. Картку провела, але товар оплачений не був. Ось маму й затримали.
Ніхто не міг її зрозуміти. Добре, що вона в мене кмітлива. Здогадалась написати поліцейському на листочку мій номер телефону. Вони мені й зателефонували.
Все, звісно, добре, що добре закінчується, але закордон без знання мови своїх батьків не вивозьте, або хоча б не лишайте самих!