Так сталось, що моя дівчина ніколи не розповідала про своє минуле, казала, що сир0та. А от сьогодні дещо сталось, нахлинуло на неї. Розповіла геть усе.
Життя її дуже важке. Тата свого ніколи не знала, він їх покинув ще тоді, коли старша сестра Ліза нещодавно народилась, а мама знову про вагітність моєю Дариною дізналась. Мама з горя пити почала. За дітьми майже не доглядала. Сусіди так-сяк допомагали. Пізніше підвела печінка, от вона й потрапила в лікарню. Дарині тоді виповнилось 15, Лізі 16. Старша сестра на цей час підробляла і мала деякі заощадження, вона винайняла квартиру у місті, знайшла роботу і сестру з собою забрала, щоб довчилась. Через рік Ліза знайшла хорошого заможного хлопця, завагітніла. Вони заручились. Тож допомога Дарини їй була необхідна.
Матері вони більше не бачили, як тільки вони заплатили за ліки і жінка одужала, то одразу ж зникла кудись і про дочок не згадувала більше.
Дарина увесь час поралась в квартирі. Допомагала сестрі, як могла. Усе господарство було на ній. На якийсь час вона знайшла роботу, та змушена була звільнитись, адже Ліза не хотіла сидіти в декреті, тому нянькою була Дарина. Племінник дуже любив тітку, вона всю себе віддала йому і дому сестри. Та зять в якийсь момент став дуже обуреним, що повинен терпіти своячку у своєму домі.
Кожного дня він знаходив привід, щоб вколоти дівчину. То те не так робить, то щось розбила, то перевернула, то не там поклала, то не так випрала. То дитина, з якою він дуже рідко проводив час, наче б то через Дарину плаче. Нагодувала не тим чимось, чи налякала. Ліза спочатку захищала сестру, але вода камінь точить. З часом і її почало все дратувати. Вона теж не розуміла нащо їй сестру терпіти. Лишній рот в домі. Та й навіщо вона потрібна. Тим паче дитина вже в садочок давно могла йти, а скоро й до школи. Обійдуться без ще однієї родички. От вона сестру з речами й вигнала. Як хочеш собі виживай.
–У тебе своє життя, у мене своє.
Дарина геть спала з лиця, коли я її зустрів. Підпрацьовувала у кафе неподалік моєї квартири. Там і кімнатку їй надали. Закохався, допоміг, вона до мене переїхала, ми вже разом 2 роки, Дарина вчиться, скоро професію здобуде, і підробляє, учням приватні уроки дає. Мріє вчителькою стати. Вона наче розцвіла. І от сьогодні на порозі сестра її. Вмовляла, щоб Дарина допомогла, бо їх з дитиною чоловік вигнав. Ми допомогли кімнату їм знайти, роботу дав у своїй фірмі. Вона там прибиратиме. Та більше не втручаємось, а Дарина узагалі спілкуватись не хоче, хоча допомогти була не проти. У неї, все-таки, своє життя, а у нас своє.
