Сьогодні я їхав вранці в машині і натрапив на підбірку добрих справ, що звучала на одному з відомих радіо. Поусміхався трохи, та й подумав: «Чого далі перейматись якимись легендами.» Не існує певно зараз таких людей, які готові облишити все, що для них є важливим і потрібним і бігти творити добрі справи для інших.
Але життя – то така річ, яка навчає нас чогось кожного дня і наче чинить на зло, аби ми всі зрозуміли – НЕМОЖЛИВОГО не існує! Приїхав пізніше на роботу. Я ніколи не спілкувався зі своєю сестрою. Просто колись розійшлись.
А тепер усе ніяк не виходить налагодити стосунки. Ми з сестрою ніколи не були по-справжньому близькими. Тим паче, що я старший на чотири роки. Батьки ніколи не переймались такими дурницями, як стосунки між їхніми дітьми. Та й взагалі наша сім’я не була аж така надзвичайно дружна.
Я приїхав на роботу і зрозумів, що навалилось багато всього. Потрібно було владнати ці проблеми. А тут, звідки не візьмись, телефон завібрував. Виявилось, що то сестра раптом чомусь телефонує. Щось мене таки потягнуло, щоб підняти слухавку.
Виявилось, Ірина запросила мене на день народження наступного дня. Я нічого не пообіцяв, бо що ж мені було робити? Справ дійсно дуже багато навалилось. От і почав з цим всім розбиратись.
Наступного дня все само собою владналось. Я приїхав на роботу, а мій друг і напарник зміг до цього часу геть усе швиденько владнати. Я був неймовірно йому вдячний. Тепер міг і до сестри поїхати.
Насправді, я трохи вагався. Не знав як себе там вести, було не дуже зручно. Та таки наважився її навідати. По дорозі придбав конверт, бо що можна подарувати крім грошей, коли добре людини не знаєш?
А коли вийшов з магазину, побачив старенького дідуся, який продавав кілька яблук і букет звичайних незабудок.
Хоча вони такі ніжні, блакитні. Вирішив придбати. Чоловік просив лише сотню за букет, і яблука віддавав у подарунок.
Я всміхнувся і дав йому триста за все. Чоловік розплакався від щастя. Він сказав, що я перший, хто зацікавився його квітами і хай той, кому я придбав цей букет буде таким же щасливим, як і він.
Я приїхав на день народження. Ми врешті гарно відсвяткували. А наступного дня сестра зателефонувала з прекрасною новиною. Вона чекала на дитину, хоча вже давно не могла завагітніти.
Ось так іноді до нас повертаються добрі справи. Тож не жалкуйте добра для людей довкола. Воно повернеться сторицею, навіть не сумнівайтесь!
