Мій друг дуже перебірливий щодо стосунків. Постійно він знаходить до чого можна придертись. І я постійно пояснюю йому, що він теж не такий вже ідеальний.
Хоча завжди у Роми є переконливі аргументи що було не так. Та все ж ця перебірливість іноді виходила з-під контролю.
Познайомився з ще однією дівчинкою. Щира, добра, уважна, охайна. Вони порівняно довго зустрічались. Навіть про одруження вже думали. Рома купив перстень. Одного разу трапилось таке, що всі плани і мрії на майбутнє зруйнувало.
В обід хлопець втомлений прийшов з роботи. Дуже хотів поспати. Тож попросив Лізу про послугу. Рівно о 16 годині розбудити його, адже потрібно було надіслати дуже важливі документи шефу. Це справді не могло почекати. Питання життя і смерті.
Ліза звісно ж погодилась. Рома солодко заснув, бо вже давно не встигав виспатись більше 5-6 годин. Так вже минав час. О 16 Ліза підійшла до хлопця, але стало шкода його будити. Подумала, що він би не спав, якби це було аж так важливо. Тож не посміла будити. Пішла готувати вечерю.
Коли Рома прокинувся, неабияк залютував. Звісно. Його ж могли через це звільнити. Проте, з іншого боку. Ліза не винна. Вона хотіла, щоб коханий відпочив.
Проте, хлопець такого пробачити не міг. Він любив пунктуальність, точність, холодний розум. Тому, звісно ж вони розійшлися. Рома ту каблучку заховав. І більше не планує нічого, поки добре не пізнає людину.
Та чи не занадто він перебірливий?
